Перейти до вмісту

Лопатоніг південний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лопатоніг південний
Лопатоніг південний
Лопатоніг південний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Mesobatrachia
Родина: Лопатоноги
Рід: Лопатоніг
Вид: Лопатоніг південний
Scaphiopus couchii
Baird, 1854
Синоніми
Spea laticeps
Посилання
Вікісховище: Scaphiopus couchii
Віківиди: Scaphiopus couchii
EOL: 332453
ITIS: 173429
МСОП: 59041
Fossilworks: 362475

Лопатоніг південний (Scaphiopus couchii) — вид земноводних з роду Лопатоніг родини Лопатоноги. Інші назви «барліговий лопатоніг», «лопатоніг Кауча» (на честь американського натураліста Даріуса Кауча).

Загальна довжина досягає 7-9 см. Очі мають вертикальні зіниці. Слухової мембрани не видно. На задніх лапах є ороговілі вирости — «лопати», якими лопатоніг південний швидко риє землю, зариваючись у м'який ґрунт за кілька секунд.

Основний колір сіруватий або піщаний з відтінками від зеленого до жовтого, з більш темними зеленими або жовтими плямами.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє посушливі та пустельні місцини. Значний час проводить в норах (своєрідних барлогах) завглибшки до 2-4 м, щоб уникнути перегріву і висихання. Звідси походить одна з назв цієї амфібії. Іноді сидить у норах 11 місяців на рік. Активна вночі. Живиться безхребетними.

Розмножується у період дощів у тимчасових водоймах, які з'явилися після дощу. Якщо дощів мало, то може пропустити сезон-другий. У посушливий рік розмножується тільки одну ніч. Голоси у самців виключно гучні, їх можна почути за декілька кілометрів. Пуголовки з'являються з ікри через 24 години і ще через 6-9 днів перетворюються на маленьких жабенят.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає південно-східній Каліфорнії, Аризоні, Нью-Мексико, південно-східному Колорадо, Оклахомі, Техасі (США), Наяріті, Сакатекас, Сан-Луїс-Потосі і північному Веракрусі (Мексика).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • David Burnie: Tiere — Die große Bild-Enzyklopädie. Dorling Kindersley Verlag, 2001. ISBN 3-8310-0202-9