Лорен Капеллуто
| Лорен Капеллуто | |
|---|---|
| фр. Laurent Capelluto | |
| Дата народження | 16 березня 1971 (53 роки) |
| Місце народження | Кіншаса, Заїр |
| Громадянство | .svg){kind=small} Бельгія |
| Професія | актор |
| Alma mater | Королівська консерваторія в Брюсселі |
| Роки активності | 1999 — наш час |
| IMDb | ID 0135084 |
| Магрітт (2014, 2016) | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Лорена Капеллуто |
Лоре́н (Лора́н) Капеллу́то (фр. Laurent Capelluto; нар. 16 березня 1971[1], Кіншаса, Заїр) — бельгійський актор. Лауреат (2014) та неодноразовий номінант бельгійської національної кінопремії «Магрітт» 
.
Лорен Капеллуто народився 16 березня 1971 року в Заїрі (зараз Демократична Республіка Конго) в родині італійців; виріс у Брюсселі. Там же вивчав медицину та навчався в інженерній школі, перш ніж перейти до навчання драматичному мистецтву в Брюссельській королівської консерваторії в класі П'єра Лароша[2]. Акторську кар'єру Капеллуто почав на сцені Національного театру Бельгії[fr], а згодом увійшов до трупи театру Нескінченність (фр. Infini Théâtre), де працює на постійній основі[3][4].
У кіно Лорен Капеллуто дебютував у 1999 році, знявшись відтоді майже у 50-ти кіно-, телефільмах та серіалах. За роль у французькому фільмі Арно Деплешена «Різдвяна казка» (2008) був номінований на кінопремію «Сезар» 2009 року як найперспективніший молодий актор, почавши кінокар'єру у французькому кіно. У 2011 році Капеллуто вперше був номінований на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт» як найкращий актор другого плану за роботу у фільмі «Агент 117: Місія в Ріо». У 2014-му Капеллуто отримав нагороду у цій категорії за роль у стрічці «Час пригод».
У 2015 році Лорен Капеллуто знався у французькому трилері «Справедливість або хаос», за роль у якому отримав четверту номінацію за найкращу роль другого плану премії «Магрітт» 2016 року[5].
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2003 | ф | Танго Рашевського | Le tango des Rashevski | рабин Елі |
| 2003 | тф | L'adorable femme des neiges | доктор Шарре | |
| 2004 | ф | Кругом одні убивці | Pour le plaisir | колега бойовиків |
| 2005 | ф | Колір слів | La couleur des mots | сліпий |
| 2007 | ф | Маки | Coquelicots | Фабріс |
| 2008 | ф | Різдвяна казка | Un conte de Noël | Симон |
| 2009 | ф | Для сина | Pour un fils | П'єр |
| 2009 | ф | Агент 117: Місія в Ріо | OSS 117: Rio ne répond plus | Катнер |
| 2009 | ф | Велике життя | La grande vie | Грегуар Спілмен |
| 2009 | ф | Пан Ніхто | Mr. Nobody | людина в чорному |
| 2010 | ф | Симон Вернер зник... | Simon Werner a disparu... | Ів, футбольний тренер |
| 2010 | кф | Синя година | L'heure bleue | Людина з червоними скельцями |
| 2010 | ф | Митниця дає добро | Rien à déclarer | росіянин |
| 2011 | ф | Опівнічний дозвіл | La permission de minuit | Гарольд |
| 2011 | ф | Погана схильність | Où va la nuit | Дені |
| 2011 | ф | Вона не плаче, вона співає | Elle ne pleure pas, elle chante | Жером |
| 2011 | ф | Єдиний син | Fils unique | Вінсент |
| 2012 | ф | Галопом | Au galop | Крістіан |
| 2012 | ф | Кохання | Amour | перший офіцер поліції |
| 2012 | ф | Операція «Визволення» | Operation Libertad | Гай |
| 2012 | ф | Три світи | Trois mondes | Фридерик |
| 2012 | ф | Мої дрібні вчинки | Je me suis fait tout petit | Симон |
| 2012 | с | На заклик скорботи | Les Revenants | командувач |
| 2013 | ф | Час пригод | Le temps de l'aventure | Олів'є |
| 2013 | ф | Домашнє життя | La vie domestique | Матьє |
| 2013 | ф | Я закопаю тебе | Je te survivrai | Дардан |
| 2014 | кф | Маленька людина | Un petit d'homme | Антуан |
| 2014 | ф | Справедливість або хаос | L'enquête | Імад Лахуд |
| 2015 | ф | Я — солдат | Je suis un soldat | П'єр |
| 2015 | ф | Я увесь твій | Je suis à vous tout de suite | лікар Поль Мартінс |
| 2015 | ф | Цунамі | Tsunami | Жорж |
| 2016 | ф | Не кажи їй | Faut pas lui dire | Данієль Кантарян |
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 2009 | Найперспективніший актор | Різдвяна казка | Номінація | |
| Міжнародний кінофестиваль Мангейм-Гайдельберг | ||||
| 2011 | Спеціальна згадка | Єдиний син | Перемога | |
| Премія Магрітт[5] | ||||
| 2011 | Найкращий актор другого плану | Агент 117: Місія в Ріо | Номінація | |
| 2012 | Погана схильність | Номінація | ||
| 2014 | Час пригод | Перемога | ||
| 2016 | Справедливість або хаос | Перемога | ||
| 2017 | Я — солдат | Номінація | ||
| 2018 | Не кажи їй | Номінація | ||
- ↑ Лорен Капеллуто [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті La Bellone.
- ↑ Laurent Capelluto OSS 117 : Rio ne répond plus [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] в La Libre Belgique від 2 лютого 2011.
- ↑ Laurent Capelluto [Архівовано 20 січня 2016 у Wayback Machine.] на сайті l'Infini Théâtre.
- ↑ Laurent Capelluto tout de go [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] par Florence Lopes Cardozo dans Regards №800 від 3 червня 2014.
- ↑ а б Magritte du cinéma : pluie de nominations pour Жако Ван Дормель et Savina Dellicour. Le Soir (фр.) . 12.01.2016. Процитовано 31.02.2016.
- ↑ Нагороди та номінації Лорена Капеллуто на сайті IMDb(англ.)
- Лорен Капеллуто на сайті IMDb (англ.)
- Лорен Капеллуто на сайті AlloCiné (фр.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | BNF: 162074918 · Freebase: /m/0bv4ptw · ISNI: 000000008040518X · LCCN: no2010003318 · SUDOC: 186378483 · VIAF: 121830700 |
|
Це незавершена стаття про бельгійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |