Лохманчук Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лохманчук Олександр Олександрович
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження28 травня 1973(1973-05-28) (51 рік)
Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Зріст209 см
Вага101 кг
Спорт
Вид спортубаскетбол[1]
КомандаАзовмаш і Pallacanestro Varesed

Олександр Олександрович Лохманчук (нар. 28 травня 1973, Керч, УРСР, СРСР) — український баскетболіст і тренер, семиразовий учасник фінальної частини Чемпіонату Європи з баскетболу[2], перший за результативністю та третій за кількістю набраних очок гравець збірної України[3]. Грав у багатьох командах України та Європи, згодом тренував низку українських баскетбольних клубів — БК «Будівельник», БК «Говерла», був асистентом тренера у національній збірній України. З 2020 року Олександр Лохманчук керує дитячою баскетбольною академією «Баскетбольна академія розвитку» [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] (м. Київ).

Біографія

[ред. | ред. код]

Вихованець Керченської ДЮСШ. У 1990 році був помічений скаутами київського «Будівельника», куди згодом перейшов у віці 16 років[4]. Через два роки перейшов у новостворений харківський ТІІТ, за проектом якого стояв Олександр Волков. У складі цієї команди, серед іншого, Лохманчук закинув рекордне у своїй кар'єрі 51 очко у матчі з «Сарагосою» (що, згідно з неофіційними джерелами, є ще й рекордом результативності Кубка Корача)[5].

Після двох років у Харкові, Лохманчук повернувся до « Будівельника». Там він пробув до 1997 року, коли, після виступу на Євробаскеті, Олександр переїхав до Італії, до клубу «Варез». З цього почалася плідна європейська кар'єра Лохманчука, в рамках якої він встиг пограти у Туреччині, Німеччині та Франції[4]; виходив у фінал кубка Туреччини, чвертьфінал та фінал кубка Німеччини, брав участь у матчі всіх зірок ФІБА Європа у Києві.

2003 року повернувся до України, грав за « Азовмаш» та « Київ». Після цього провів ще один сезон у Німеччині (2005/06), та остаточно влаштувався в Україні. Олександр Лохманчук завершив кар'єру гравця в київському «Будівельнику» в сезоні 2006—2007 (де колись її починав 1990 року)[6].

З 2008 року розпочався його шлях як тренера — протягом 3-х років асистував головному тренеру «Будівельника» Римантасу Грігасу[en]. Після цього майже 10 років пропрацював у тандемі з колишнім партнером по команді, тренером Євгеном Мурзіним — разом вони тренували івано-франківську «Говерлу», національну збірну України та «Київ-Баскет». У сезоні 2017-18 Лохманчук очолював «Київ-Баскет» у вищій лізі.

В 2020 Олександр заснував дитячу баскетбольну школу BDA (Basketball Development Academy, Баскетбольна Академія Розвитку) в Києві, де вважається головним тренером до цього дня[7] .

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]

Як тренер

[ред. | ред. код]
  • Переможець Кубка УБЛ (2009)
  • Фіналіст чемпіонату УБЛ (2009)
  • Фіналіст Суперліги (2010)[10]
  • Срібний призер Суперліги Паріматч (2019)[11]
  • Півфіналіст кубка України (2019)

Статистика

[ред. | ред. код]
Статистика на Євробаскеті[2]
Турнір Окулярів за гру Підбирання за гру Асисти за гру
Євробаскет 2003 (фінальна частина) 8 4 2.5
Євробаскет 2003 (півфінальна частина) 15.8 8.5 3
Євробаскет 2001 (півфінальна частина) 19.9 9.4 2
Євробаскет 1999 (півфінальна частина) 16.6 8.4 1.8
Євробаскет 1997 (фінальна частина) 14.4 4.2 0.6
Євробаскет 1997 (півфінальна частина) 16.5 6.1 1.4
Євробаскет 1995 (півфінальна частина) 10 11 1
Євробаскет 1992, юніорський (фінальна частина) 10.9 0 0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ basketball-reference
  2. ↑ а б Oleksandr Lokhmanchuk profile, European Championship for Junior Men 1992. FIBA.COM. Процитовано 15 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ iSport.ua (21 серпня 2014). Статистика. Сборная Украины за 22 года. iSport.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 15 січня 2021.
  4. ↑ а б iSport.ua (23 вересня 2011). Украинское двадцатилетие. Александр Лохманчук. iSport.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2021.
  5. ↑ Иван Вербицкий. ТИИТ: Возрождение и забвение харьковского баскетбола. Basket Planet (русский) . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 20 квітня 2022.
  6. ↑ iSport.ua (25 вересня 2011). Украинское двадцатилетие. Александр Лохманчук. Окончание. iSport.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2021.
  7. ↑ BDA. www.bda.org.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2021.
  8. ↑ Com. of Independent States | 1992 European Championship for Junior Men | ARCHIVE.FIBA.COM. www.fiba.basketball. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 15 січня 2021.
  9. ↑ Alex Lokhmanchuk Player Profile, Walter Tigers Tubingen, International Stats, Game Logs, Awards - RealGM. basketball.realgm.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2021.
  10. ↑ Александр Лохманчук. kiev.vgorode.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 січня 2021.
  11. ↑ Київ-Баскет - срібний призер Суперліги Парі-Матч!. Київ-Баскет (укр.). 25 квітня 2019. Процитовано 15 січня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лохманчук_Олександр_Олександрович