Лошакова Гута
| село Лошакова Гута | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район[2] |
| Тер. громада | Деснянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100070070037022 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 86 (1.01.2014)[1] |
| Площа | 0,925 км² |
| Густота населення | 162,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17010 |
| Телефонний код | +380 4646 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°1′44″ пн. ш. 30°39′26″ сх. д. / 51.02889° пн. ш. 30.65722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
108 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Десна, вул. Ювілейна, буд.1-А |
| Карта | |
  Лошакова Гута | |
 Лошакова Гута | |
| Мапа | |
| |
Лошако́ва Гу́та — село в Україні, у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 86 осіб. Село входить до Косачівського старостинського округу.
Лошакова Гута — невелике село, що лежить серед лісів біля болотного масиву Видра праворуч від старого Варшавського тракту, обабіч автодороги Козелець — Остер — Тужар за 49 км на північний захід від районного центру. Станом на 1 січня 2010 тут налічувалося 59 дворів, у яких проживали 93 жителі переважно пенсійного віку.
З усіх остерських Гут межиріччя Десни і Дніпра збереглась лише Старо-Карпилівська, або Лошакова Гута — Потебневу Гуту переселили 1957 року. Коли виникла Стара Гута Києво-Братського монастиря — невідомо. Проте уже 1711 р. вона належала Києво-Братському монастирю, і Феофан Прокопович писав про поселення таке:
Із Гути, замість 12 рублів, стало приходити 100 рублів, окрім скла на домові потреби і подарунки.
На початку XVIII століття Гута над болотом Видрою мала велике виробництво…
За переписом 1766 р. тут налічувалося 9 дворів, 18 хат, у яких проживали 80 жителів. Це були родини Василя Хоменка, Сердюків, Івана Махлая, Дворниченків, Бондарів, Рудніченків, Шевченків, Василя Дяченка, Ярмоликів, Зайців, Ярмоли Лошака , ФеФещенків, Хорошенків (сучасне Хорошко), Будниченків (сучасне Будній).
У 1782 р. у Старо-Карпилівській Гуті Києво-Братського монастиря проживали 58 чоловіків і 48 жінок… Посполиті мали прізвища Діброва, Акуліна Бойправ, 90-річний Дем'ян Лошак (мав 5 синів), Дяченко, Прохор Скопець, Мазаненко…
Коли Гута стала зватися Лошаковою, точно не відомо. Очевидно, це відбулося на початку XIX ст., коли монастирські володіння були ліквідовані, а селянам дозволено купувати колишні монастирські мануфактури. У Гуті це зробили представники роду Лошаків, які й назвали село за своїм прізвищем.
(ст. 371 книги «Опис землі Козелецької» (науково-популярне дослідження з минувшини рідного краю). — Київ: ТОВ «Брама-V», 2011. — 572 с.).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Деснянської селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 149 | 99.33% |
| російська | 1 | 0.67% |
| Усього | 150 | 100% |
Біля села знаходиться Священний дуб.
- Михалко Андрій Якович (народився в Лошаковій Гуті в 1940) — український будівельник і меценат.
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
- ↑ Карта нових районів України: хто і кого поглинув
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Лошакова Гута [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.]
