Перейти до вмісту

Лоїс Вебер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лоїс Вебер
англ. Lois Weber
Лоїс Вебер у 1916 році
Дата народження13 червня 1879(1879-06-13)[1][2][3]
Місце народженняАллегейні, Аллегені, Пенсільванія, США
Дата смерті13 листопада 1939(1939-11-13)[1][2][…] (60 років)
Місце смертіГоллівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство США
Професіяакторка німого кіно, режисерка німого кіно, сценаристка, продюсерка
Кар'єра19111934
Magnum opusShoesd
Нагороди
IMDbID 0916665
CMNS: Лоїс Вебер у Вікісховищі

Лоїс Вебер (англ. Lois Weber; 13 червня 1879 — 13 листопада 1939) — американська акторка німого кіно, сценаристка, продюсерка та режисерка. Деякими кінокритиками названа найбільш значимою жінкою-режисером американської кіноіндустрії[5] і однією з найбільш плідних в епоху німого кіно.[6][7][8]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Пенсільванії в побожній християнській родині.[9][10] У дитинстві захоплювалася музикою, особливо грою на роялі.[11] У юному віці Вебер втекла з дому і протягом двох років співпрацювала з євангельською громадою, займаючись вуличними проповідями і виконанням церковних гімнів у неблагополучних районах Піттсбурга, а потім і Нью-Йорка .[12][13] У 1905 році дебютувала в якості актриси на студії «Gaumont», де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — режисером Філіпсом Смоллі. Свою першу картину Вебер зняла у 1911 році і незабаром стала відома публіці завдяки тому, що зачіпала у своїх стрічках багато соціальних та моральних питань, що було досить сміливо для того часу.[14]

За різними оцінками Вебер зняла від 200 до 400 кінокартин,[6] із яких дотепер збереглося тільки 20.[15] Серед її відомих фільмів такі картини як «Саспенс» (1913), «Лицеміри» (1915), «Де мої діти?» (1916), «Доктор і жінка» (1918), «Пляма» (1921). У 1913 році вона у співпраці зі своїм першим чоловіком стала однією з перших режисерів, які експериментували зі звуком, створюючи перші звукові фільми у США.[16][17] Однак з роками її роботи все гірше приймалися глядачами, і після провалу картини «Біла гарячка» у 1934 році, Вебер працювала виключно як сценаристка на студії «Universal».

У листопаді 1939 році Лоїс Вебер була госпіталізована у критичному стані через хворобу шлунка, яка розвинулася у неї за кілька років до того.[18][19] Через два тижні вона померла від пептичної виразки, на той час уже зубожіла й забута.[20] Церемонію прощання і кремацію оплатила її соратниця Френсіс Маріон. У 1960 році на Голлівудській алеї слави була закладена її іменна зірка.[21]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. FemBio database
  4. Royce B. S. Weber, Lois (13 June 1879–13 November 1939) // American National Biography Online / S. Ware[New York]: Oxford University Press, 2018. — ISSN 1470-6229doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1803906
  5. Anthony Slide, Lois Weber Film Collection [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.]
  6. а б «Lois Weber (1881—1939)», Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages (2007), Dictionary of Women Worldwide [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  7. «Lois Weber, or the exigency of writing». Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 29 березня 2020.
  8. Anthony Slide, The Silent Feminists, pp. 29, 151.
  9. Karen Ward Mahar, Women Filmmakers in Early Hollywood (JHU Press, 2008): 89.
  10. Nellie Van de Grift Sanchez, California and Californians, Vol. 4, ed. Rockwell Dennis Hunt (The Lewis publishing company, 1930): 176.
  11. Famous American Women: A Biographical Dictionary from Colonial Times to the Present, ed. Robert McHenry (Courier Dover Publications, 1980): 432.
  12. Lisa Singh, The Silenced Woman of Silent Films: Why Lois Weber Has Not Been Rediscovered [Архівовано 27 березня 2012 у Wayback Machine.], michelebeverly.com; accessed December 19, 2016.
  13. Lois Weber, writing exigence. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 29 березня 2020.
  14. Richard Koszarski, An Evening's Entertainment: The Age of the Silent Feature Picture, 1915—1928 (University of California Press, 1994): 223.
  15. Linda Seger, When Women Call the Shots: The Developing Power and Influence of Women in Television and Film (iUniverse, 2003): 8.
  16. Women Behind the Camera: Women as Directors [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.]
  17. Louella O. Brown, «Pathe, F.B.O., Radio Victor Merge Stirs Movieland», Rochester Evening Journal and the Post Express (December 27, 1928): 22.
  18. Hedda Hopper, «Lois Weber Critically III: Pioneer of Films, in Hospital, Fights Ravages of Stomach Ailment», Los Angeles Times (November 6, 1939): A1.
  19. Cari Beauchamp, Without Lying Down: Frances Marion and the Powerful Women of Early Hollywood (University of California Press, 1998): 35-36, 41, 112, 149, 193, 282-83, 346.
  20. Gwendolyn Audrey Foster, Women Film Directors: An International Bio-critical Dictionary (Greenwood Publishing Group, 1995): 366.
  21. Awards for Lois Weber. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 7 травня 2013.