Перейти до вмісту

Лубенщина (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лубенщина
Тип громадсько-політична
Мова українська
Видавець Редакція газети «Лубенщина»
Формат A3

Засновано 1917
Головний редактор Бурдим Іван Павлович
Головний офіс 37500, Полтавська область, м. Лубни, проспект Володимирський, 43-Г
Наклад 7000
Передплатний індекс
(Укрпошта)
61247. 61501. 61502

lubenshchyna.com.ua

«Лубенщина» — лубенська районна україномовна громадсько-політична газета. Виходить двічі на тиждень щосереди та щосуботи. Наклад: 7000[1] примірників.

Історія

[ред. | ред. код]

Газета заснована в липні 1917 року під назвою «Известия Лубенского Совета робочих и солдатских депутатов». Редактором був 23 річний Єдуард Мульнер (псевдонім О. Ракитников). 1923 року почала виходити «Червона Лубенщина» — редактор Ісак Мостославський.[1]

Після звільнення міста Лубни від німців газета відновила свій випуск з 1 січня 1944 року. З 1 вересня газета почала виходити на 4 сторінках тричі в тиждень.[1]

1962 року газета називається «Ленінська зоря» — редактор Олександр Левадний, потім Василь Грузін (нині головний редактор «Сільських вістей»).[1]

14 вересня 1991 року вийшов номер газети «Лубенщина». З лютого 2001 року — головний редактор газети — Іван Бурдим, член Національної спілки журналістів України, лауреат обласної премії імені Григорія Яценка, кавалер ордена Червоного Трудового Прапора, Почесний громадянин Лубен.[1]

Зміст

[ред. | ред. код]

Виходить газета на 4, 6 або 8 аркушах формату А3 один раз на тиждень. Основним наповненням газети є новини, місцева самоврядність, соціальні проблеми, економіка, сільське господарство.[2]

Редакція

[ред. | ред. код]
  • Іван Бурдим — головний редактор газети
  • відповідальний секретар — заступник головного редактора, лауреат обласної премії імені Григорія Яценка Микола Шматко
  • редактор відділу громадсько-політичного життя, лауреат обласної премії імені Григорія Яценка, член Національної спілки журналістів України Євгенія Логвиненко
  • редактор відділу міського життя, лауреат обласної премії імені Григорія Яценка, член Національної спілки журналістів України Микола Легуша
  • редактор відділу сільського життя, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, лауреат письменницьких і журналістських премій, голова літературного об'єднання імені Олеся Донченка при газеті «Лубенщина», яке створене у жовтні 1923 року, Олександр Міщенко
  • фотокореспондент, член Національної спілки журналістів України Сергій Степченко
  • літературні працівники, члени Національної спілки журналістів України Лідія Гайдар, Людмила Мисник
  • оператори комп'ютерного набору, верстки і дизайну, член Національної спілки журналістів України Лідія Барабаш і Олена Моргун
  • завідувачка відділу реклами та оголошень, обліку та звітності, головний бухгалтер Анна Лохматова

Особистості

[ред. | ред. код]

У різні часи в газеті працювали відомі поети і письменники: Павло Усенко, Михайло Козаков, Олесь Донченко, Пилип Капельгородський, Леонід Первомайський, Петро Артеменко, Віктор Безорудько, Надія Хоменко, Іван Гончаренко. Серед колишніх працівників газети два заслужених журналістів України — редактор газети Іван Кириченко та краєзнавець-письменник-журналіст Борис Ванцака.[1]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Газета нагороджена грамотою президії Верховної Ради УРСР, Почесною Грамотою обласної ради, Почесною грамотою Кабінету міністрів України і знаками до них.[1]

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Редактор відділу громадсько-політичного життя газети «Лубенщина» Євгенія Логвиненко присвятила газеті вірша[1]:

Не заблудились у траві роки,
Й не потонули у Сулі поволі.
«Известий» пожовтілі сторінки
Забути не дадуть про них ніколи.
«В «Лубенщині» тепер газетярі
Відтворюють добу свою величну.
І на шляхах не губляться роки,
В Сулі не тонуть головні події,
Газета дає їх знов залюбки
Межи людей добро і правду сіє

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Лубенщина [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт Лубенської міської ради
  2. Газети і журнали — Лубенщина. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 31 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]