Лугановський Еммануїл Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лугановський Еммануїл Вікторович
Народився25 лютого (9 березня) 1885
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер20 червня 1940(1940-06-20) (55 років)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
ЧленствоВсесоюзне товариство старих більшовиків
ПартіяКПРС

Еммануїл Вікторович Португейс (партійне псевдо Лугановський, 25 лютого 1885, Одеса — 20 червня 1940, Москва) — народний секретар продовольчих справ (1917—1918) заколотницького уряду — Народного секретаріату УНРС.

Біографія

[ред. | ред. код]

Член РСДРП з 1902 року. Учасник повстань у Катеринославі та Луганську у 1905—1907 рр.

У 1917 р. — редактор більшовицького харківської газети «Пролетарий». Виключений з РСДРП(б) за критику Леніна та заклики до збереження єдності з меншовиками.

З літа 1917 р. — гласний Харківської міської думи, голова міської продовольчої управи.

З грудня 1917 р. — активний учасник більшовицького заколоту проти Української Центральної Ради. Очолював народний секретаріат продовольчих справ.

У 1920 р. став надзвичайним уповноваженим Ради оборони РСФРР з постачання Північного фронту РСЧА.

Впродовж 1928—1937 рр. керував Центральним банком комунального господарства та житлового будівництва СРСР.

Заарештований 16 липня 1938 р. за звинувачення в «контрреволюційній діяльності». Засуджений 19 червня, розстріляний 20 червня 1940 р. Похований у Москві на Донському кладовищі[1]. Реабілітований 25 квітня 1956 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Эммануил Лугановский. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]