Перейти до вмісту

Лук'янчиков Анатолій Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Анатолій Лук'янчиков
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Єгорович
Лук'янчиков
Народження 28 лютого 1975(1975-02-28) (49 років)
  Тирасполь, Молдавська РСР
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР СРСР
Молдова Молдова
Україна Україна
Росія Росія
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДВУФК (Дніпропетровськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991—1992 СРСР/Молдова «Тилігул» 15 (4)
1992 Україна «Шахтар» (П) 2 (0)
1992 Україна «Таврія» (Х) 9 (0)
1993—1997 Молдова «Тилігул» 67 (33)
1998 Україна «Кривбас» 6 (1)
1998 Молдова «Тилігул» 17 (3)
1999 Росія «Торпедо» (В) 3 (0)
1999 Молдова «Тилігул» 2 (0)
2000 Молдова «Хеппі Енд» ? (?)
2000—2001 Росія «Спартак» (Н) 43 (7)
2002—2003 Латвія «Вентспілс» 22 (4)
2003 Росія «Промінь-Енергія» (Вл) 4 (1)
2004 Казахстан «Окжетпес» 19 (3)
2005 Молдова «Тилігул-Тирас» 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анатолій Єгорович Лук'янчиков (нар. 28 лютого 1975, Тирасполь, Молдавська РСР) — радянський, молдовський, український та російський футболіст, нападник та півзахисник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Тирасполі, проте футболом розпочав займатися в Дніпропетровському вищому училищі фізичної культури. потім виїхав за кордон, виступав у США та Ізраїлі. У 1991 році повернувся до Молдови та приєднався до клубу з рідного міста «Тилігул», який виступав в останньому розіграші Першої ліги радянського чемпіонату. Проте в цьому турнірі не зіграв жодного офіційного поєдинку. Учасник першого розіграшу чемпіонату Молдови серед клубів Вищої ліги, у цьому турнірі зіграв 15 матчів та відзначився 4-а голами.

У сезоні 1992/93 років виїхав до України. Отримав українське громадянство. Спочатку підписав контракт з «Шахтарем». У футболці павлоградського клубу дебютував 23 вересня того ж року в програному (1:4) домашньому поєдинку 9-о туру Першої ліги проти охтриського «Нафтовика». Анатолій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У вересні 1992 року зіграв 2 матчі в Першій лізі українського чемпіонату. На початку жовтня 1992 року перейшов до «Таврії». Дебютував у футболці херсонського колективу 5 жовтня того ж року в програному (0:1) виїзному поєдинку 9-о туру Другої ліги проти житомирського «Хіміка». Лук'янчиков вийшов на поле на 70-й хвилині, замінивши Олександра Петрова[2]. У Другій лізі у складі «Хіміка» зіграв 9 матчів. Після цього повернувся до «Тилігула». У команді провів наступні п'ять з половиною сезонів своєї кар'єри. За цей час допоміг тираспольському колективу 6 разів виграти срібні нагороди та 1-о разу бронзові медалі чемпіонату Молдови. Також тричі ставав переможцем та одного разу фіналістом кубку країни. За п'ять з половиною сезонів у чемпіонаті Молдови зіграв 67 матчів та відзначився 33-а голами.

Під час зимової перерви сезону 1997/98 років повернувся до України, де підписав контракт з «Кривбасом»[3]. Дебютував за команду з Кривого Рогу 22 березня 1998 року в програному (0:1) доашньому поєдинку 17-о туру Вищої ліги проти донецького «Шахтаря». Лукч'янчиков вийшов на поле в стартовому складі, а на 59-й хвилині його замінив Володимир Гащин[4]. Єдиним голом у футболці «Кривбасу» відзначилася 28 квітня 1998 року на 34-й хвилині нічийного (2:2) домашнього поєдинку 22-о туру Вищої ліги проти львівських «Карпати». Анатолій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У складі криворізького колективу відіграв півроку, за цей час у Вищій лізі зіграв 9 матчів та відзначився 1 голом, ще 2 поєдики зіграв у кубку України.

Сезон 1998/99 років провів у «Тилігулі» (зіграв 17 матчів та відзначився 3-а голами), допоміг команді завоювати бронзові медалі чемпіонату Молдови. Взимку 1998 року проходив перегляд у сімферопольській «Таврії»[6]. На першому зборі зарекомендував себе непогано, тому керівництов кримського клубу запропонувало Лук'янчикову відправитися на другий збрір команди, проте президент «Тилігула» Григорій Корзун не бажав відпускати нападника на перегляд, а готовий був відпустити Анатолія лише за умови повноцінного договору. Зрештою, сторони не зуміли домовитися, тому Лук'янчиков продовжив виступи в тираспольській команді[7]. Натомість у 1999 році виїхав до Росії, де підписав контракт з клубом «Торпедо». У Другій лізі Росії зіграв 3 матчі. Сезон 1999/00 років провів на батьківщині, захищав кольори «Тилігула» (Тирасполь) та «Хеппі Енд» (Кам'янка).

У 2000 році повертається до Росії, де підписує контракт зі «Спартаком» з Нальчика[8]. Дебютував за нову команду 9 квітня того ж року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1-о туру Першого дивізіону проти сочинської «Жемчужини». Лук'янченко вийшов на поле в стартовому складі, а на 73-й хвилині його замінив Гуртуєв[9]. Дебютним голом за команду з Нальчика відзначився 19 квітня 2000 року на 80-й хвилині переможного (2:0) домашнього поєдинку 3-о туру Першого дивізіону проти тольятинської «Лади». Анатолій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[10]. У дебютному для себе сезоні в складі «спартаківців» зіграв 30 матчів та відзначився 6-а голами. Наступного сезону виходив на поле рідше (13 матчів, 1 гол), залкчався до матчів другої команди колективу з Нальчика (4 матчі, 1 гол)[11], який виступав у третьому дивізіоні чемпіонату країни (аматорський рівень).

У 2002 році виїхавд до Латвії, де уклав договір з клубом місцевої вищої ліги ФК «Вентспілс». У команді відіграв півтора сезони, за цей час у Вищій лізі зіграв 22 матчі та відзначився 4-а голами. По ходу сезону 2003 року повернувся до Росії, де став гравцем владикавказького клубу «Промінь-Енергія». У новій команді дебютував 8 серпня того ж року в переможному (4:0) домашньому поєдинку Другого дивізіону (зона «Схід») проти омського «Іртиша». Лук'янчиков вийшов на поле в стартовому складі, на 15-й хвилині відзначився своїм єдиним голом у складі владикавказького клубу, а на 54-й хвилині його замінив Віталій Сухов[12]. У складі «Променя» зіграв 4 матчі, відзначився 1 голом.

У 2004 році підсилив «Окжетпес». Дебютував за колектив з Кокчетау 3 квітня 2004 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 1-о туру казахської Суперліги проти «Яси-Сайрам». Анатолій вийшов на поле в стартовому складі, а на 74-й хвилині його замінив Антон Клеузович[13]. Дебютним голом за колектив з Кокшетау відзначився 17 червня 2004 року на 77-й хвилині програного (1:3) виїзного поєдинку 18-о туру Суперліги проти «Кайсару». Лук'янчиков вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[14]. У команді відіграв один сезон, за цей час у Суперлізі провів 19 матчів (3 голи), ще 2 поєдинки (3 голи) зіграв у кубок Казахстану.

По завершенні сезону повернувся до Молдови. У 2005 році зіграв 1 матч у клубі |«Тилігул-Тирас». По завершенні сезону 2004/05 років завершив кар'єру гравця.

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Тилігул»
«Вентспілс»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Шахтар» (Павлоград) - «Нафтовик» (Охтирка) (рос.)
  2. ↑ «Хімік» (Житомир) - «Таврія» (Херсон) [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ ФУТБОЛ. ПАС ИЗ-ЗА ГРАНИЦЫ. МОЛДАВСКИЕ ЛЕГИОНЕРЫ ПОЯВИЛИСЬ НА УКРАИНЕ [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Шахтар» (Донецьк) [Архівовано 27 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Карпати» (Львів) [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ ФУТБОЛ. ЧТО ТАМ У СОСЕДЕЙ? МОЛДАВИЯ. ЛУКЬЯНЧИКОВ НА СМОТРИНАХ В "ТАВРИИ" [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ ЧТО ТАМ У СОСЕДЕЙ? ЛУКЬЯНЧИКОВ В "ТАВРИЮ" НЕ ПОЕДЕТ [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ ФУТБОЛ. ЧЕМПИОНАТ РОССИИ. Первый дивизион. ЗАЯВЛЕН 501 ИГРОК: 59 ВРАТАРЕЙ, 153 ЗАЩИТНИКА, 184 ПОЛУЗАЩИТНИКА, 105 НАПАДАЮЩИХ [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ «Спартак» (Нальчик) - «Жемчужина» (Сочі) (рос.)
  10. ↑ «Спартак» (Нальчик) - «Лада» (Тольятті) [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ СПОРТ-ЭКСПРЕСС ФУТБОЛ. СПОРТ-ЭКСПРЕСС ФУТБОЛ. ПЕРВЫЙ ДИВИЗИОН. ИТОГИ СЕЗОНА. 5. СПАРТАК Нальчик [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ «Промінт-Енергія» (Владивосток) - «Іртиш» (Омськ) [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ «Окжетепес» (Кокшетау) - «Яси-Сайрам» (Сайрам) [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ «Кайсар» (Кизилорда) - «Окжетепес» (Кокчетау) [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лук%27янчиков_Анатолій_Єгорович&oldid=37237756