Лукінова Тетяна Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лукінова Тетяна Борисівна
Народилася25 жовтня 1927(1927-10-25)
Київ, Українська СРР, СРСР
Померла6 липня 2024(2024-07-06) (96 років)
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмовознавиця, науковиця
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникБулаховський Леонід Арсенійович
ЗакладІнститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України
У шлюбі зЛукінов Іван Іларіонович[1]
Нагороди
Орден княгині Ольги I ступеня Орден княгині Ольги II ступеня орден княгині Ольги III ступеня

Тетяна Борисівна Лукінова (25 жовтня 1927, Київ — 6 липня 2024, Київ) — українська лінгвістка, доктор філологічних наук (2001), повний кавалер ордену княгині Ольги. Дружина Івана Лукінова[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 25 жовтня 1927 року в Києві.

У 1951 році закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (слов'янське відділення, чеська мова). Відтоді працювала в Інституті мово­знавства НАН України[2].

З 1951 по 1954 рік там же навчалася в аспірантурі (науковий керівник — Л. А. Булаховський)[3].

У 1956 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Складні слова в сучасній чеській літературній мові»[3].

З 1955 по 1958 рік працювала ученим секретарем Інституту. З 1958 року — співробітник відділу загального мовознавства і слов'янських мов.

У 2001 році захистила докторську дисертацію на тему: «Генезис і еволюція квантитативних імен у слов'янських мовах (порівняльно-історичний аспект)»[4], відтоді провідний науковий співробітник відділу загальнославістичної проблематики та східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

З 2016 року — провідний науковий співробітник відділу слов'янських мов[3].

Померла на 97-му році життя 6 липня 2024 року[5].

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Авторка понад 200 наукових праць, зокрема 10 монографій, 5 словників тощо. Наукові інтереси стосуються історії славістики, порівняльно-історичного словотвору та лексикології, зокрема лексики слов'янських мов у зв'язку з духовною культурою давніх слов'ян[2]. Упорядниця і редактор «Вибраних праць» Л. Булаховського (т. 1–5, 1975–83); брала участь в укладанні й редагуванні «Етимологічного словника української мови» (т. 1–6, 1982—2012; усі — Київ), Української радянської енциклопедії (у 17 т., 1959—1965; 2-ге вид.; у 12 т., 1977—1985), Енциклопедії сучасної України.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден княгині Ольги I ступеня (19 травня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[6];
  • орден княгині Ольги II ступеня (4 березня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[7];
  • орден княгині Ольги III ступеня (24 жовтня 2007) — за вагомі здобутки у розвитку української мовознавчої науки і культури, багаторічну плідну творчу працю та з нагоди 80-річчя від дня народження[8];
  • Премія НАН України імені О. О. Потебні (2003)[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. collective author Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. а б в Лукінова Тетяна Борисівна | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 7 березня 2020.
  3. а б в Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | Тетяна Борисівна Лукінова. www.inmo.org.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 7 березня 2020.
  4. Лукінова Тетяна Борисівна. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 7 березня 2020.
  5. Не стало Тетяни Борисівни Лукінової
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №274/2011. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 7 березня 2020.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №995/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 7 березня 2020.
  9. Нагороди, відзнаки, конкурси. www.nas.gov.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]