Луценко Володимир Сергійович
| Луценко Володимир Сергійович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 17 липня 1982 Ганнусине | |
| Смерть | 24 березня 2022 (39 років) Харківська область | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ | Повітряні сили Збройних сил України | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна (з 2014)  | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володимир Сергійович Луценко (нар. 17 липня 1982 р. с. Ганнусине, Полонський р-н, Хмельницька обл. - загинув 24 березня 2022 р. біля м. Ізюм, Харківська обл.) - старший сержант, учасник російсько-української війни.
Народився 17 липня 1982 року в с. Ганнусине, Полонського району, Хмельницької області.Навчався в Рогачівському державному аграрному технікумі.
Служив з 2020 року в 11-му зенітному ракетному полку Повітряних сил ЗСУ заступником начальника зенітно-ракетної обслуги зенітної батареї.
Загинув під час обстрілу позицій українських захисників ракетами, виконуючи бойові завдання[1].
Похований в м. Полонне, Хмельницької області[2].
- орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України від 29.03.2022 № 187/2022
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 25 квітня 2022. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ admin. Сьогодні, 26 квітня, Шепетівщина прощалася з трьома Героями. – Шепетівська РДА (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Президент відзначив державними нагородами 126 військовослужбовців ЗС України, 34 із них – посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 січня 2023.