Луценко Олександр Дмитрович
| Олександр Луценко Олександр Дмитрович Луценко | |||
|---|---|---|---|
 Бригадний генерал | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 27 липня 1980 (44 роки) | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2001-2024 | ||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олександр Дмитрович Луценко (нар. 27 липня 1980) — український військовослужбовець, бригадний генерал Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Народився 27 липня 1980 року.
Від 2014 — учасник АТО/ООС.
2019 року призначений командиром 79 ОДШБр.
З початку повномасштабної війни вміло виконував завдання з висування на визначені позиції та стримування переважальних сил противника в районах населених пунктів Станиця Луганська та Щастя. Після отримання наказу про відступ, підрозділи бригади утримували свої позиції ще протягом двох діб, відволікаючи на себе основний вогневий удар противника, чим дали змогу іншим підрозділам здійснити перегрупування. Було знищено декілька десятків одиниць броньованої техніки та особового складу противника[1].
Станом на початок жовтня 2024 року — командир 9 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
5 жовтня 2024 року, згідно Указу Президента України, присвоєно військове звання «бригадного генерала»[2].
Нетривалий час, до грудня 2024 року, перебував на посаді командувача ОТУ «Донецьк».
12 грудня 2024 року, після стрімкого просування росіян в напрямку Покровська, бригадного генерала Луценка О.Д. було звільнено з посади командувача ОТУ «Донецьк»[3][4].
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
- Хрест бойових заслуг (18 лютого 2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6];
- Нагороджений медаллю за 15 років служби (2006);
- Нагороджений медаллю за сумлінну службу III ступеня (2012);
- Нагороджений медаллю за 10 років за десантно-штурмових військ (2010).
- ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність // Офіс Президента України. — 2022. — 24 серпня
- ↑ Указ Президента України від 5 жовтня 2024 року № 693/2024 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Командувача ОТУ «Донецьк» Луценка звільнено: відомо, хто його замінить. Главком. 13 грудня 2024. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Олійник, Тетяна (13 грудня 2024). Командувача ОТУ "Донецьк" Луценка звільнили з посади – його замінить Тарнавський. Українська правда. Архів оригіналу за 3 лютого 2025. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України [Архівовано 6 квітня 2022 у Archive.is]»
- ↑ Указ Президента України від 18 лютого 2024 року № 81/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
 |
|---|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |