Луїза Відал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Відал

Народження 2 квітня 1876(1876-04-02)[1]
Барселона, Іспанія
Смерть 18 жовтня 1918(1918-10-18)[2][1] (42 роки)
  Барселона, Іспанія
(задишка і грип)
Країна  Іспанія
Жанр портрет
Навчання Академія Жуліана
Діяльність художниця
Напрямок каталонський модернізм
Батько Francesc Vidal i Jevellíd
Брати, сестри Frederic Vidal i Puigd і Francesca Vidal i Puigd
Роботи в колекції Національний музей мистецтва Каталонії і Pau Casals Museumd
Автограф

CMNS: Луїза Відал у Вікісховищі

Луїза Відал-і-Пуїг (ісп. Lluïsa Vidal i Puig; 2 квітня 1876, Барселона22 жовтня 1918, Барселона) — іспанська і каталонська художниця, представниця стилю модерн.

Життя та творчість

[ред. | ред. код]

Луїза народилася в заможній родині відомого в Барселоні дизайнера меблів, який спеціалізувався на виробах з червоного дерева, Франсіско Відала. У сім'ї було 12 дітей, дев'ять доньок і троє синів. Одна з сестер Луїзи вийшла заміж за відомого віолончеліста Пабло Касальса, інша — за філолога і письменника Мануела Монтоліу.

Луїза отримала домашню освіту. Першим її вчителем живопису був батько, а згодом брала уроки у Хуана Гонсалеса, брата скульптора Хуліо Гонсалеса. З дитинства також займалась музикою.

Луїза Відал була єдиною в Іспанії професійною жінкою-художницею того часу, а також єдиною в своєму роді, що вивчала живопис в Парижі. До французької столиці вона приїжджає на початку червня 1901, знімає квартиру на бульварі Осман, бере уроки в приватній школі живопису, а також відвідує лекції з історії мистецтв. У Луврі вона займається копіюванням полотен відомих майстрів минулого.

Також Луїза знайомиться з феміністським рухом і вирішує присвятити себе боротьбі за права жінок. Повернувшись через рік в Барселону, вона вступає тут в групу феміністок, а також в місцеву католицьку організацію. Низка намальованих нею портретів цього періоду зображує її друзів, жінок з цих груп, членів їх сімей.

Луїза Відал придбала і обладнала своє художнє ательє на вулиці Сальмерон (нині Великої Благодаті). Одночасно з малярством активно бере участь у політиці, проповідує пацифізм. Займається облаштуванням біженців, які потрапили в Каталонію під час Першої світової війни, працює в складі Жіночого комітету прихильників миру в Каталонії.

Перші виставки, на яких були представлені роботи Луїзи Відал, пройшли в Барселоні в 1898. Всього їх було три. На двох із них були портрети її авторства (наприклад, на IV Барселонській виставці образотворчого та індустріального мистецтва). Луїза Відал співпрацювала з різними барселонськими журналами, ілюструвала казки в журналі «Feminal». У 1910 переходить на роботу в Інститут культури і літератури.

Луїза Відал відома в першу чергу як портретистка, працювала як олійними фарбами, так і сангіною. Писала також жанрові картини і пейзажі, сценки з народних свят. Полотна її виконані в світлих, ясних тонах, атмосфера їх легка і прозора.

Померла в Барселоні під час епідемії іспанського грипу.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Campmany, Maria Aurèlia; Santos Torroella, Rafael. Sis pintores catalanes: Lola Anglada, Teresa Romero, Pepita Teixidor, Consol Tomàs, Visitació Ubach, Lluïsa Vidal: exposició antològica. — Sabadell : Acadèmia de Belles Arts de Sabadell, 1975.
  • Cirici Pellicer, Alexandre. El arte modernista catalán. — Barcelona : Aymà, 1951.
  • Coll Mirabent, Isabel. Algunes notícies sobre Lluïsa Vidal i Puig, Pintora del segle XIX. Separata Miscel·lània Penedesaneca. — Institut d'Estudis Penedesencs, 1989.
  • Fontbona, Francesc; Miralles, Francesc. Del Modernisme al Noucentisme. Història de l'art català. — Barcelona : Edicions 62, 1985.
  • Oltra, Consol. Lluïsa Vidal. La mirada d'una dona, l'empremta d'una artista. — Barcelona : Salvatella, 1913.