Луї-Жозеф Папіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї-Жозеф Папіно
фр. Louis-Joseph Papineau
Народився7 жовтня 1786(1786-10-07)[1][4][…]
Монреаль, Квебек, Канада
Помер23 вересня 1871(1871-09-23)[1][2][…] (84 роки)
Montebello[d], Papineaud, Оттава, Квебек, Канада[6]
ПохованняLouis-Joseph-Papineau Funeral Chapeld
Країна Канада
Діяльністьадвокат, політик, есеїст
Alma materCollège de Montréald
Знання мовфранцузька[5]
ПосадаMember of the Legislative Assembly of Lower Canadad
ПартіяPatriote movementd і Parti canadiend
БатькоJoseph Papineaud
Брати, сестриDenis-Benjamin Papineaud і Rosalie Papineau-Dessaullesd
У шлюбі зJulie Papineaud[7][8]
ДітиAmédée Papineaud, Azélie Papineaud і Ézilda Papineaud
Автограф
Нагороди

Луї́-Жозе́ф Папіно́ (фр. Louis-Joseph Papineau; *7 жовтня 1786, Монреаль — †25 вересня 1871, Монтебелло) — квебекський політик, один з лідерів Повстання Патріотів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Син депутата Законодавчої асамблеї Нижньої Канади Жозефа Папіно. За фахом — юрист; з 1808 року — депутат парламенту Нижньої Канади. Активіст Канадської партії (фр. Parti canadien), у 1815 році стає її лідером.

У 1826 стає лідером Патріотичної партії (фр. Parti patriote), а вже в 1837 році, разом з Робертом Нельсоном (англ. Robert Nelson) очолює Повстання Патріотів. Повстанці проголошують незалежність Нижньої Канади, унаслідок чого британська влада оголошує Папіно поза законом — і він вимушений утекти до Сполучених Штатів. Звідти у 1939 переїжджає до Парижу, де в травні того ж року видає у журналі «Прогре» (фр. Progrès) «Історію канадського повстання всупереч Доповіді Лорда Дюрема» («фр. Histoire de l'insurrection du Canada en réfutation du Rapport de Lord Durham»).

У 1845, після оголошення амністії, повертається до Квебеку.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]