Луї Дюшен
| Луї Дюшен | |
|---|---|
фр. Louis Duchesne[1]  | |
,_par_Zo%C3%A9_Lucie_Betty_Lambert_de_Rothschild,_sign%C3%A9_Lucie_Lambert,_don_1972..jpg) | |
| Народився | 13 вересня 1843[1][4][…] Сен-Серван-сюр-Мерd, Сен-Мало[4][5] |
| Помер | 21 квітня 1922[1][2][…] (78 років) Рим, Італія[6][7] |
| Поховання | Q28040984? |
| Країна |  Франція[1] |
| Діяльність | католицький священник, мовознавець, історик церкви, професор |
| Alma mater | Паризький католицький інститут і Практична школа вищих досліджень |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Паризький католицький інститут, Практична школа вищих досліджень, Французька школа в Римі[1] і Французький інститут східної археології |
| Членство | Французька академія[1], Прусська академія наук, Геттінгенська академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1922)[1][8], Баварська академія наук і Туринська академія наук[7] |
| Посада | seat 36 of the Académie françaised, director of the École française de Romed[5][9][…] і member of the École française de Romed[11] |
| Конфесія | католицтво |
| Брати, сестри | Anne-Marie Duchesned і Marie Duchesned |
| Нагороди | |
Луї Дюше́н (фр. Louis Duchesne; 13 вересня 1843 — 21 квітня 1922) — французький католицький священник, абат, дослідник стародавнього церковного життя та літератури.
Народився у містечку Сан-Серван. У 1873—1876 рр. навчався в École française у Римі. Захопившись археологією, він організував низку експедицій на Афон, а також у Малу Азію та Сирію. Ці подорожі пробудили в ньому інтерес до ранньої історії церкви. 1877 року Дюшен отримав катедру церковної історії в Католицькому інституті в Парижі, але залишив теологічний факультет 1883 року. Потім почав викладати в Практичній школі вищих досліджень . А 1895 року був призначений директором науково-дослідного інституту Французької школи в Римі.
Головні праці Дюшена:
- «Études sur le Liber Pontificalis» та зразкове видання тексту цієї книги,
- «Origines du culte chrétien»,
- «Fastes épiscopaux de l'ancienne Gaule»;
- у співпраці з де-Россі — критичне видання «Мартиролога Єроніма».
З численних статей (mémoires) Дюшена з церковної історії та літератури, що дуже цінуються і німецькими фахівцями, вирізняється чудовий за сміливістю поглядів етюд про догмат Трійці у донікейських отців церкви. Викликана цим етюдом агітація проти Дюшена, щоб позбавити його богословської катедри, мала успіх. Проте його «Рання історія церкви» (Histoire ancienne de l'Église) була 1912 року внесена до Індексу заборонених книг як надто модерністська.
- ↑ а б в г д е ж и к Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11867255X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ Bibliothèque de l'École des chartes, Bibliotheque de l'Ecole des chartes — Librairie Droz, 1895. — Vol. 56. — P. 216–220. — ISSN 0373-6237; 1953-8138
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Annuaire des membres de l’École française de Rome: 1873-2020 / École française de Rome — Rome: 2020. — P. 63.
- Дюшен, Луи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Народились 13 вересня
- Народились 1843
- Уродженці Сен-Мало
- Померли 21 квітня
- Померли 1922
- Померли в Римі
- Члени Французької академії
- Члени Прусської академії наук
- Члени Геттінгенської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Командори ордена Почесного легіону
- Почесні доктори Ягеллонського університету
- Члени Академії надписів та красного письменства
- Французькі католицькі священники