Львов Олександр Львович
Олександр Лібкінд | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спортивний журналіст Олександр Львов у книжковому магазині «Бібліо-Глобус» (Москва) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Львович Лібкінд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 17 серпня 1944 (80 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Спартак» (М) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр Львович Львов (Лібкінд) (рос. Александр Львович Львов (Либкинд); нар. 17 серпня 1944[1]) — радянський футболіст, виступав на позиції воротаря. По завершенні кар'єри гравця — радянський та російський спортивний журналіст.
Вихованець ДЮСШ «Спартак» (Москва). За першу команду не грав, у 1962 році в складі дубля став чемпіоном СРСР серед юнаків[2], у 1963 році був дублером Володимира Маслаченка[3]. Виступав за команди другої ліги «Динамо» Махачкала (1966), «Шахтар» Кадіївка (1966), «Селенга» Улан-Уде (1967), «Спартак» Орел (1967), «Знамя» Ногінськ (1968), «Шахтар» Шахти (1969), «Локомотив» Калуга (1970), «Горинь» Рівне (1971).
Закінчив Інститут фізкультури[2]. Працював інструктором фізкультури, викладачем. З 1976 року почав працювати старшим кореспондентом у газеті «Спортивна Москва». Під час роботи в газеті «Московський комсомолець» взяв псевдонім Львов[2].
Обіймав посаду прес-аташе московського «Спартака» (1 жовтня 1996-2002)[4][5], збірної Росії (1999-2002), московського «Динамо» (2003-2005). Зазвичай це було в ті ж періоди, коли у вище вказаних командах працював Олег Романцев.
З 1 жовтня 1996 року, з перервами — оглядач видання «Спорт-Експрес».
Автор книг «Команда починається з воротаря» (1986) і «Ми всі одна команда» (1993) (обидві — спільно з Рінатом Дасаєвим) та «Від "Спартака" до збірної» (2017)[6].
- ↑ Профіль на сайті РФПЛ [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Король Львов [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Лейбовский Вадим, Маслаченко Владимир. «Владимир Маслаченко: «Пеле повезло, что он не играл против меня». — М. : Время, 2006. — 288 с.
- ↑ КАК МЕНЯ В СБОРНОЙ ЗАМЕНИЛИ НА… ЕЛОЧКУ [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Романцев: «Через силу — неохота идти» [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «ФУТБОЛИСТЫ СБОРНОЙ РОССИИ ДОЛЖНЫ ПРОЧИТАТЬ ЭТО» [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сторінка Олександра Львова [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] в соціальній мережі Twitter
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
- Біографія [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті sport-express.ru (рос.)
- 7:0 - в пользу Александра Львова [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пресс-атташе футбольных клубов [Архівовано 14 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олександр Львов [Архівовано 23 січня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Ехо Москви» (рос.)
- Прес-аташе (рос.)