Львівська дослідна станція садівництва
| Львівська дослідна станція садівництва | ||
|---|---|---|
| ||
| Приналежність | Українська академія аграрних наук | |
| Засновано | 29 червня 1959 року | |
| Ліквідовано | липень 2011 року | |
| Наступник | Інститут садівництва Карпатського регіону | |
| Сфера діяльності | садівництво | |
| Адреса | с. Неслухів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80455 | |
Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук — науково-дослідна установа галузі садівництва розташована у селі Неслухів Львівської області, спеціалізується на створенні нових сортів плодових і ягідних культур; удосконаленні технологій вирощування садивного матеріалу, плодів і ягід; розробці технічних засобів по догляду за садами, ягідниками та розсадниками.
- наукові розробки;
- селекція сортів плодових, ягідних культур;
- продаж саджанців плодових, ягідних культур;
- продаж фруктів.
Розвинуте садівництво здавна було однією з особливостей селі Неслухів. Його основи було закладено в селі на маєтку графа Дідушицького. Ще в часи входження Галичини до складу Австро-Угорської імперії, а пізніше — до складу Польщі, тут вирощували саджанці плодових дерев, троянди, які розповсюджувалися в країни Західної Європи.
Великим сподвижником садівництва в селі Неслухів був агроном графа Дідушицького Іван Новосад. Під його керівництвом було започатковано вирощування саджанців плодових дерев та кущів.
29 червня 1959 року в селі Неслухів, на базі колишнього маєтку графів Дідушицьких, згідно з наказом № 133, було засновано Львівську Дослідну Станцію Садівництва УААН. Вона була підпорядкована Інституту Садівництва Української Національної академії аграрних наук. Адміністративний корпус установи розмістився у палаці родини Дідушицьких. Станом на 1959 рік станція розміщувалася на території розміром 107 га.
До 1970-х років господарство станції не було дуже розвиненим, що виражалося в відсутності якісної сільськогосподарської техніки та стабільних високих врожаїв. У 1972 році на станції було створено маточник кущових ягідників. Площа насаджень суниць у маточнику на 1972 рік становила 10 га. У цьому ж році на ньому висаджено 1 млн розсади. З поступовим збільшенням кожного року, пізніше кількість розсади становила близько 10 мільйонів одиниць[1]. До початку вісімдесятих років площа маточника поступово зросла до 20 га.
Вісімдесяті роки стали періодом найбільшого розвитку Львівської дослідної станції садівництва. Станція підтримувала зв'язки з селекціонерами з Англії, Франції, Польщі, скандинавських країн. Сюди часто приїжджали за садивним матеріалом.
На сезонних роботах по збору урожаю щодня працювало від 2 до 2,5 тисячі людей, які прибували з різних населених пунктів. За роботу приїжджі брали натурою — ягодами. В Неслухів на практику часто прибували студенти аграрних навчальних закладів. З 1967 по 1976 рік при науковій установі діяла Львівська однорічна сільськогосподарська школа де навчали за напрямками: спеціаліст садівництва та майстер інтенсивного садівництва.
На Львівській дослідній станції садівництва розроблено технологію механізованого збирання врожаю смородини чорної, технологію механізованого садіння суниць.
Спеціалісти станції майже в два рази скоротили складний шлях селекції і впровадження сортів, розробили методику одержання безвірусного садивного матеріалу, технологію вирощування інтенсивних садів в умовах регіону.
Науковці станції проводили республіканські і всесоюзні наради, на яких розглядали питання, які стосувалися малопоширених культур. Зокрема всесоюзна нарада відбулася тут у 1989 році.
У липні 2011 року Львівську дослідну станцію садівництва та ряд інших наукових установ приєднано до Інституту землеробства і тваринництва західного регіону НААН. Новостворену установу було перейменовано в Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН.
На базі Львівської дослідної станції садівництва створено Лабораторію садівництва Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
У 2018 року лабораторія садівництва введена в структуру Інституту садівництва НААН як Львівський відділ садівництва.
- Бірюк В. (1959);
- Ульянов П. Я. (1959—1960);
- Серебряков В. (1960—1962);
- Калашнік Б. М. (1962—1968);
- Шестопал Сергій Якович (1969—1998);
- Асадулаєв Михайло Мусарзович (1998—1999);
- Бурлака Анатолій Іванович(1999—2007);
- Гриневич Володимир Олександрович(2007—2011);
- Сідлецький Святослав Миколайович(2016—2018);
- Копа Олександр Гаврилович (2018—по т.ч.);
| Груша | ||||
| № | Назва сорту | Автор | Рік створення | Рік внесення до державного реєстру сортів рослин |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Вродлива | Копань В. П., Копань К. Н. | 1960 | |
| 2 | Черемшина | Копань В. П., Копань К. Н. | 1960 | 2000 |
| 3 | Золотоворітська | Копань В. П., Копань К. Н. | 1961 | 1995 |
| 4 | Роксолана | Копань В. П., Копань К. Н. | 1961 | 1995 |
| 5 | Смерічка | Копань В. П., Копань К. Н. | 1961 | 1995 |
| 6 | Трембіта | Копань В. П., Копань К. Н. | 1961 | |
| 7 | Вижниця | Копань В. П., Копань К. Н. | 1962 | 1999 |
| 8 | Говерла | Копань В. П., Копань К. Н. | 1962 | |
| 9 | Християнка | Копань В. П., Копань К. Н. | 1962 | 2009 |
| 10 | Львівський Сувенір | Копань В. П., Копань К. Н. | 1964 | 2009 |
| 11 | Стрийська | Копань В. П., Копань К. Н. | 1964 | 1999 |
| 12 | Етюд | Копань В. П., Копань К. Н. | 1964 | 1999 |
| Суниця | ||||
| № | Назва сорту | Автор | Рік створення | Рік внесення до державного реєстру сортів рослин |
| 1 | Львівська рання | Копань В. П., Копань К. Н. | 1963 | |
| 2 | Стефанія | 2010 | ||
| 3 | Радослава | 2010 | ||
| 4 | Мачужинка | |||
| Смородина чорна | ||||
| № | Назва сорту | Автор | Рік створення | Рік внесення до державного реєстру сортів рослин |
| 1 | Українка | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1982 | 2000 |
| 2 | Верховина | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1985 | |
| 3 | Краса Львова | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1985 | 2000 |
| 4 | Софія | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1985 | 2001 |
| 5 | Надбужанська | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1986 | 2004 |
| 6 | Либідь | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 2001 | |
| 7 | Вербна | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 2004 | |
| 8 | Сержик | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| 9 | Роксолана | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| 10 | Зоря Галицька | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| 11 | Галинка | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| Порічка | ||||
| № | Назва сорту | Автор | Рік створення | Рік внесення до державного реєстру сортів рослин |
| 1 | Світлиця | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1983 | |
| 2 | Святкова | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1983 | 2000 |
| 3 | Чародійка | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1983 | 2000 |
| 4 | Львів′янка | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1984 | |
| 5 | Ярославна | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 1984 | 2001 |
| 6 | Любава | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 2000 | |
| 7 | Сніжана | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | 2009 | |
| 8 | Улюблена | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| 9 | Білосніжка | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| 10 | Львівська солодка | Шестопал З. А, Шестопал Г. С. | ||
| Аґрус | ||||
| № | Назва сорту | Автор | Рік створення | Рік внесення до державного реєстру сортів рослин |
| 1 | Високий замок | Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. | 1970 | 1995 |
| 2 | Каменяр | Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. | 1970 | 1994 |
| 3 | Карпати | Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. | 1970 | 1995 |
| 4 | Неслухівський | Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. | 1970 | 1990 |
| 5 | Златогор | Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. | 2006 | |
| 6 | Карат | Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. | 2006 | |
- Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины / ред. В. П. Копань. — К. : ООО «Одекс», 1999. — 454 с., ил. — ISBN 966-95177-6-1. (рос.)
- Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2013 році
- Інститут садівництва НААН України
- Інститут сільського господарства Карпатського регіону
- Шкілка садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ Станіслав Черніков (5 листопада 2022). Львівська дослідна станція садівництва. leopolis.name. Leopolis. Архів оригіналу за 9 листопада 2022. Процитовано 9 листопада 2022.