Любінь (Люблінське воєводство)
Село
|
Любінь[2][3] (або Любень[4], пол. Lubień) — село в Польщі, у гміні Вирики Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 234 особи (2011[1]).
1608 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 2365 вірян[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Вирикі Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6]. За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 116 будинків (з них 2 незаселені) та 582 мешканці, з них[6]:
- 266 чоловіків та 316 жінок;
- 389 православних, 144 римо-католики, 49 юдеїв;
- 265 українців, 268 поляків, 49 євреїв.
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцевий православний будинок молитви, зведений раніше того ж року[4][2].
У 1943 році в селі мешкало 528 українців та 145 поляків[3]. У 1947 році в рамках операції «Вісла» польською армією із села було виселено 99 українців[3].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 113 | 24 | 77 | 12 |
Жінки | 121 | 21 | 68 | 32 |
Разом | 234 | 45 | 145 | 44 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 144.
- ↑ а б в Lubień. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2019. (пол.)
- ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 370. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 122. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.