Людвіг Рельштаб
Людвіг Рельштаб | |
---|---|
Народився | 13 квітня 1799[1][2][…] Берлін, Прусське королівство[4] |
Помер | 27 листопада 1860[1][2][3] (61 рік) Берлін, Прусське королівство[4] |
Країна | Прусське королівство |
Діяльність | поет, журналіст, музичний критик, письменник, піаніст, перекладач |
Вчителі | Bernhard Kleind і Ludwig Bergerd |
Відомі учні | Adelaide Leuhusend |
Знання мов | німецька[2][5] |
Членство | Ludlamshöhled[6] |
Батько | Johann Carl Friedrich Rellstabd |
Людвіг Рельштаб (нім. Ludwig Rellstab; 13 квітня 1799, Берлін — 27 листопада 1860, Берлін) — німецький романіст, драматург та музичний критик.
Особливу популярність йому приніс сатиричне оповідання «Henriette, die schöne Sängerin» («Генрієтта, прекрасна співачка»; 1827), за який суд засудив його до тюремного ув'язнення.
Найвидатнішими романами є «Algier und Paris» («Алжир та Париж»; 1830), «1812» (1834) та «Drei Jahre von dreissigen» («Три роки з тридцяти»; 1858), з драм виділяється «Євгеній Арам», запозичена з роману Бульвера.
Твори Рельштаба зібрані в «Gesammelte Schriften» («Зібрання творів»; 1843), «Neue Folge» («Новий том»; 1846), «Garten und Wald» («Сад та ліс»; 1854) та «Fruchtstücke» («Частини фруктів»; 1861). Перші два томи його автобіографії були названі «Aus meinem Leben» («З мого життя»; 1860). Низку віршів було покладено на музику Ф. Шубертом.
З 1829 до 1841 року він видавав невеликий журнал «Iris im Gebiete der Tonkunst» («Радуга в галузі музичного мистецтва»). Особливу популярність отримали його полемічні статті проти Спонтіні.
Є автором біографії Ліста (Берлін, 1842) та лібрето кількох опер.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118744453 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Flögel K. F., Ebeling F. W. Floegels Geschichte des Grotesk-Komischen: bearbeitet, erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgeführt von Friedrich W. Ebeling — 5 — L: 1887. — S. 357. — 478, 14 с.