Перейти до вмісту

Людвіг IV (ландграф Тюрингії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Людвіг IV
нім. Hermann I. von Thüringen
Людвіг IV
Людвіг IV
5-й ландграф Тюрингії
1217 — 1227
Попередник: Герман I
Наступник: Герман II
пфальцграф Саконії
1217 — 1227
Попередник: Герман I
Наступник: Герман II
 
Народження: 28 жовтня 1200(12001028)
Кройцбург, Amt Creuzburgd, Вартбург, Тюрингія, Священна Римська імперія
Смерть: 11 вересня 1227
Отранто
Причина смерті: чума
Поховання: Reinhardsbrunnd
Країна: Німеччина
Релігія: католицтво
Рід: Людовінги
Батько: Герман I
Мати: Софія фон Віттельсбах
Шлюб: Єлизавета Угорська
Діти: 1 син і 2 доньки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людвіг IV Святий (нім. Ludwig IV. der Heilige; 28 жовтня 1200 — 11 вересня 1227 року) — 6-й ландграф Тюрингії в 1217—1227 роках, 18-й пфальцграф Саксонії у 1217—1227 роках (як Людвіг II).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Людовінгів. Старший син Германа I, ландграфа Тюрингії, та Софії фон Віттельсбах. Народився 1200 року в Кройцбурзі. У 1217 року після смерті батька успадкував ландграфство Тюринзьке і пфальцграфство Саксонське. 1220 року заручився, а 1221 року одружився з представницею угорської династії Арпад. Своєю резиденцією обрав Айзенах. Того ж року стає регентом при малолітньому небожеві Генріхові III Веттіні, маркграфі Мейсенському. Людвіг IV намагався скористатися ситуацією задля встановлення власної влади у Нижній Лужиці, але цьому завадила його зведена сестра Юдит, мати Генріха III. Невдовзі призначений маршалом імперії.

1226 року прибув до Кремону на засідання рейхстагу, на якому пообіцяв імператора Фрідріху II взяти участь в Шостому хрестовому поході. Натомість отримав обіцянку отримати в лен Майсенське маркграфство. Похід почався в наступному році, в серпні. При цьому ландграф залишив вдома вагітну дружину. Загін Людвіга VI йшов до Італії гірськими дорогами Швабією, Баварією і Тіролем.

Коли загін минув Бриндізі, у Людвіга почалася гарячка. Він помер в Отранто в 1227 році. Через кілька днів після його смерті у нього народилася дочка Гертруда.

Після смерті чоловіка його дружина пішла в монастир, присвятивши себе турботі про хворих. Новим ландграфом став малолітній син Людвіга IV — Герман II при регентстві стрийка Генріха Распе.

Канонізація

[ред. | ред. код]

Людвіг ніколи не був офіційно канонізований, але багато хто серед німців підтримує ідею його канонізації.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Єлизавета, донька Андрія II, короля Угорщини

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Walter Heinemeyer: Ludwig IV. der Heilige, Landgraf von Thüringen und Pfalzgraf von Sachsen. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 15, Duncker & Humblot, Berlin 1987, ISBN 3-428-00196-6, S. 422 f
  • Karl Heinemeyer: Landgraf Ludwig IV. von Thüringen, der Gemahl der hl. Elisabeth, in: Wartburg-Jahrbuch 2000, S. 17–47, Schnell und Steiner, Regensburg 2002
  • Steffen Raßloff, Lutz Gebhardt: Die Thüringer Landgrafen. Geschichte und Sagenwelt. Rhino Verlag, Ilmenau 2017, ISBN 978-3-95560-055-6.