Людвік Бронарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвік Бронарський
пол. Ludwik Ryszard Marian Bronarski
Основна інформація
Дата народження13 квітня 1890(1890-04-13)[1][2]
Місце народженняЛьвів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Дата смерті9 листопада 1975(1975-11-09)[1][2] (85 років)
Місце смертіФрібур, Швейцарія[1]
ГромадянствоРеспубліка Польща
Професіїмузикознавець
Інструментифортепіано
ЧленствоПольське наукове товариство на чужиніd
Нагороди
Silver Laurel of the Polish Academy of Literature‎

Людвік Ришард Маріан Бронарський (пол. Ludwik Ryszard Marian Bronarski; 13 квітня 1890, Львів — 9 листопада 1975, Фрібур) — польський музикознавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Львові, де отримав і початкову освіту. Закінчив віденський університет. З 1914 жив у Фрібурі (Швейцарія).

Головним полем дослідницької роботи Бронарського була творчість Фридеріка Шопена. Музиці Шопена присвячений його основоположна праця «Гармонія Шопена» (пол. Harmonika Chopina; Варшава, 1935, 480 стор.), в якому всебічно описано специфічний «шопенівський акорд»- поняття, введене Бронарським в статті 1930 року і стало предметом подальшого уваги ряду дослідників[3]. Бронарському належать також монографія «Шопен і Італія» (фр. Chopin et l'Italie; Лозанна, 1946) і двотомна збірка «Етюди про Шопена» (фр. Études sur Chopin; 1944-1946), ряд статей. З 1937 а Бронарський спільно з Ігнацієм Падеревським та Юзефом Турчиньским працював над підготовкою Повного зібрання творів Шопена (пол. Fr. Chopin, Dzieła wszistkie). Це видання вийшло у Польщі в 1949-1961 роках у 21 томі; через смерть співавторів Бронарський завершував це видання сам. Кілька творів Шопена були опубліковані Бронарським вперше за паризькими архівними рукописами, зокрема це — Nokturn c-moll, Largo Es-dur та Cantabile B-dur.

Він був популяризатором польської культури в Швейцарії, співпрацював з редакцією женевського видавництва «Publications Encyclopediques sur la Pologne» (1919—1923), часописами «Музика», «Schweizerische Muzikzeitung», «La Revue Musicale» (Париж). Читав лекції про Шопена і Падеревського у Фрайбурзі, Берні Женеві та Невшатель.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #107939312 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. ↑ id/640 Ludwik Bronarski [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Internet Chopin Informational Centre ((ref-en))

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Biogramy uczonych polskich, Część I: Nauki społeczne, zeszyt 1: A-J, Wrocław 1983
  • Encyklopedia muzyczna PWM. Część biograficzna, tom I, Kraków 1979
  • Ю. В. Келдыш Музыкальная энциклопедия. Том 1. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — С. 580. — 1070 с.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Людвік_Бронарський&oldid=35263681