Люцина Вінницька

Люцина Вінни́цька
пол. Lucyna Winnicka
Ім'я при народженні	Люцина Вінни́цька(пол. Lucyna Winnicka)
Народилася	14 липня 1928(1928-07-14) Варшава
Померла	22 січня 2013(2013-01-22) (84 роки) Пальміри
Поховання	Повонзківський цвинтар
Громадянство	Республіка Польща
Діяльність	акторка театру, кіноакторка, акторка
Alma mater	Faculty of Law and Administration, University of Warsawd і Театральна академія імені Александра Зельверовича
Роки діяльності	1954 — 1978
Чоловік	Єжи Кавалерович
Діти	Аґата, Пйотр
IMDb	nm0935399
Нагороди та премії
Люцина Вінни́цька у Вікісховищі

Люцина Вінни́цька (пол. Lucyna Winnicka; 14 липня 1928(19280714), Варшава — 22 січня 2013 в селі Пальміри) — польська актриса, журналістка і публіцистка.

Освіта

• 1949 — закінчила юридичний факультет Варшавського університету,
• 1953 — закінчила Вищу театральну школу.

Творчість

У 1953—1974 роках грала в театрах Щецина і Варшави.

Першу роль в кіно (Мадзя) зіграла в картині Єжи Кавалеровича «Під фригійської зіркою» (1954).

Наступна роль Вінницької була у фільмі «Справжній кінець великої війни» («Цього не можна забути»), де вона грала з Роландом Гловацького. У фільмі розповідається про людину, який після війни повертається до дружини з концтабору.

Пізніше Вінницька грала в драмі «Поїзд» (1959), «Гра» (1969).

Найвідомішою її роллю стала Йоанна в фільмі «Мати Йоанна від ангелів» Кавалеровича. Дія фільму відбувається в жіночому монастирі XVII століття, у якому черниці одержимі демоном.

Після появи на екрані у фільмі «Індекс» (1978) Вінницька закінчила акторську кар'єру.

Вибрана фільмографія

• 1954 — Під фригійської зіркою пол. Pod gwiazdą frygijską
• 1957 — Справжній кінець великої війни пол. Prawdziwy koniec wielkiej wojny
• 1959 — Поїзд / Pociąg
• 1960 — Мовчазна зірка (пол. Milcząca Gwiazda)
• 1961 — Мати Йоанна від ангелів пол. Matka Joanna od Aniołów

Відзнаки

• Державна премія ПНР (Польська Народна Республіка) (1956),
• премії на Міжнародному кінофестивалі у Венеції (1959).

Посилання

• Люцина Вінницька [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] у «Фототеці» Національної фільмотеки