Люц Андрій Анатолійович
| Люц Андрій Анатолійович Андрій Люц | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 11 серпня 1999 Очаків, Україна | |
| Смерть | 26 липня 2023 (23 роки) Роботине, Пологівський район, Запорізька область, Україна | |
| Громадянство |  Україна | |
| Псевдо | «акула» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2019 — 2023 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрі́й Анато́лійович Лю́ц (11 серпня 1999, м. Очаків — 26 липня 2023, Роботине, Пологівський район, Запорізька область) — український військовик, учасник російсько-української війни, кавалер ордену «За мужність» III ступеня.
Народився 11 серпня 1999 в місті Очаків Миколаївської області. Навчався в місцевій школі, займався карате.
У 2019 вирішив пов'язати долю з військовою службою. Служив у 801-му окремому підводному протидиверсійному загоні ВМС ЗСУ. Був водієм-кулеметником.
Під час повномасштабного вторгнення обіймав посадку старшого стрільця в 78 полку ДШВ «Ґерць», був командиром вогневої групи. Мав позивний «акула».
Загинув разом із турецькими військовослужбовцями 26 липня 2023 біля села Роботине. Отримав смертельні поранення внаслідок влучання ворожої міни[1].
Похований в Очакові.
Без Андрія лишилися мама, сестра, племінники.
24 листопада 2023 року указом Президента України № 777/2023 був посмертно удостоєний ордена «За мужність» III ступеня[2][3].
- ↑ Андрій Люц.
- ↑ Ще понад 200 українських захисників удостоєні високих державних нагород. АрміяInform. 28 листопада 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Указ Президента України №777/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Офіс Президента України. 24 листопада 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |