Лягін Віктор Олександрович

Лягін Віктор Олександрович
Лягін Віктор Олександрович
	Погруддя Віктору Лягіну в Миколаєві
Народився	31 грудня 1908; Сєльцо, Брянський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер	17 липня 1943 (34 роки); Миколаїв, Українська РСР, СРСР; ·розстріляний
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Громадянство	СРСР
Діяльність	боєць опору
Відомий завдяки	розвідник
Alma mater	Ленінградський політехнічний інститут
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Миколаївський центр
Посада	координаторd
Військове звання	капітан
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Ві́ктор Олекса́ндрович Ля́гін (псевдонім — Ко́рнєв) (31 грудня 1908, ст. Сєльцо — 17 липня 1943, Миколаїв) — радянський розвідник, капітан, Герой Радянського Союзу (посмертно).

Біографія

Народився в родині залізничника на станції Сєльцо, Госамської волості, Брянського повіту, Орловської губернії (тепер місто Сєльцо в Брянської області), де проживав до 1923 року. Після закінчення у 1934 році Ленінградського політехнічного інституту і отримання спеціальності інженера-механіка працював інженером на Ленінградському верстатобудівному заводі.

У 1938 році був направлений на роботу в Управління НКВС по Ленінградській області, а згодом переведений до Москви для проходження служби в центральному апараті НКВС. З липня 1939 року по червень 1941 року знаходився в службовому відрядженні до США. Сюди його відправили виконувати спеціальні завдання по лінії науково-технічної розвідки. І це все було під дипломатичним прикриттям. Тут він отримував інформацію про військово-морське суднобудування. Інженерні знання в цьому йому неабияк знадобилися. ^[1]

Повернувшись в СРСР, Лягін з групою співробітників розвідки направляється до українського міста Миколаїв, для організації розвідувально-диверсійної роботи проти німецьких окупантів, де очолює діяльність підпільної антифашистської групи «Миколаївський центр». Група Лягіна здійснила ряд великих диверсій, завдавши німецькій армії великих втрат в живій силі та техніці (знищено аеродром, нафтобазу, склади, обладнання заводів, морські човни), група добувала та передавала Червоній Армії цінну розвідувальну інформацію про ворога. Виконавцем більшості диверсій групи був Олександр Сидорчук.

У березні 1943 року був заарештований при виконанні завдання. На допитах під тортурами не видав учасників групи. 17 липня 1943 року Віктора Лягіна розстріляли.

За відмінне виконання спеціальних завдань у ворожому тилу і проявлений героїзм та відвагу Віктору Олександровичу Лягіну 5 листопада 1944 року посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Пам'ять

У м. Миколаєві на честь Лягіна названо одну із центральних вулиць міста, а також Миколаївську обласну бібліотеку для дітей.

Вулицю перейменовано розпорядженням начальника Миколаївської обласної військової адміністрації В.Кіма на вулицю Героїв Рятувальників^[2]

На перетині вулиці Лягіна та Центрального проспекту 28 березня 1974 встановлено погруддя розвідника. Автори — скульптори М. Л. Ігнатьєв, Є. І. Максименко, архітектор Г. Г. Портних.

В м. Сєльцо ім'ям В. О. Лягіна названо вулицю, на якій народився і жив майбутній Герой, а також ім'я В. О. Лягіна носить Сєльцовська середня школа № 1.

В м. Санкт-Петербурзі на будинку 7 по вулиці Пестеля, де жив Лягін, а також на будинку 15 в Красногвардійському провулку, де він працював, встановлені меморіальні дошки.

У 1965 р. зі стапелів Миколаєва було спущено судно, якому присвоїли ім'я «Віктор Лягін».

Див. також

Музей «Підпільно-партизанського руху на Миколаївщині»

Примітки

↑ Невідомі сторінки життя Миколаєва під час фашистської окупації - mykolaiv-yes.com.ua (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
↑ Розпорядження голови —. www.mk.gov.ua. Процитовано 22 серпня 2024.

Література

Антонов В. С., Карпов В. Н. Разведчики … — М.: Мол. гвардия, 2004. ISBN 5-235-02711-6
Судоплатов П. А. Спецоперации. Лубянка и Кремль… — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1997. ISBN 5-87322-726-8
Попов А. Ю. НКВД и партизанское движение. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. ISBN 5-224-04328-X
Лисов Г. П. Право на бессмертие. — Л.: Лениздат, 1982.
[1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

[1] Невідомі сторінки життя Миколаєва під час фашистської окупації - mykolaiv-yes.com.ua (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.

[2] Розпорядження голови —. www.mk.gov.ua. Процитовано 22 серпня 2024.

[1]

[2]