Лядова (Могилів-Подільський район)
село Лядова | |
---|---|
Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Тер. громада | Яришівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05080130080012133 |
Основні дані | |
Засноване | 1190 |
Населення | 805 |
Площа | 3,8 км² |
Густота населення | 211,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24025 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°29′46″ пн. ш. 27°36′52″ сх. д. / 48.49611° пн. ш. 27.61444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
112 м |
Водойми | Дністер, Лядова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Лядо́ва — село в Україні, у Яришівській сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області, розташоване на лівому березі Дністра.
У селі річка Безіменна впадає у Лядову, ліву притоку Дністра.
Перша письмова згадка — 1388 р.
За адміністративним поділом XVI століття належало до Летичівського повіту, за адміністративним поділом XIX століття — до Могилівського.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Яришівської сільської громади.[1]
Лядівський Свято-Усікновенський скельний монастир розташований біля села, на високих крейдяних кручах з цілющими джерелами, з яких відкривається приголомшлива панорама долини Дністра. За переказами, заснований 1013 року Антонієм Печерським, який повертався в цей час з Афона в Київ. Це був перший печерний скит, заснований Антонієм Печерським, і перший християнський монастир у цьому краї (збереглася печерна церква Антонія Печерського і його келія, святе джерело). Монастир відігравав важливу роль в політичному житті України. 1649 р. ігумен Лядівського монастиря Павло з ієромонахом Никифором стали першими послами Б. Хмельницького до московського царя Олексія Михайловича. До 1745 року тут діяв василіянський монастир. У XIX ст. була побудована печерна церква Усікновення Голови Івана Предтечі з дзвіницею, храм св. Параскеви-П'ятниці, готель. Частина споруд була підірвана в більшовицько-радянські часи. 1998 р. монастир отримали ченці УПЦ Московського патріархату, відновлено багато святинь. До монастиря веде крута стежка.
- Сеноманські вапняки — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Ботанічний заказник «Лядівський»
- Верхньопротерозойські осадові породи — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
-
В'їзний знак
-
Ботанічний заказник «Лядівський»
-
Природа навколо села
-
Річка Дністер
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- Мельник В. Ті, що у скалі сидять. Відроджений Свято–Усікновенський скельний монастир на схилі Дністра готується зустріти тисячолітній ювілей [Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2009. — № 147 (13 серпня).
- Грамота короля Ягайла на Лядаву // Подольские епархиальные ведомости. — 1887. — № 46. — с. 1073—1078.
- Стефановский В. Историко-статистическое описание с. Лядавы Могилёвского уезда // Подольские епархиальные ведомости. — 1862. — № 3. — С. 97-108.
- Стефановский В. Село Лядава Могилёвского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви // Подольские епархиальные ведомости. — 1895. — № 5. — С. 148—158; № 6. — С. 182—185.
- Ladawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 60. (пол.)
- Я́ришів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.453
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |