Ляхович Микола Васильович

Ляхович Микола Васильович
Народився	30 серпня 1926(1926-08-30) Бояни, Румунія
Помер	22 грудня 1996(1996-12-22) (70 років) Чернівці, Україна
Місце проживання	м. Чернівці
Країна	Румунія, СРСР, Україна
Діяльність	історик
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Галузь	історія, педагогіка
Заклад	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Нагороди	Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Почесний професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Мико́ла Васи́льович Ляхо́вич (30 травня 1926, Бояни, Румунія (нині Новоселицького району Чернівецької області) — 22 грудня 1996, Чернівці, Україна) — український історик, діяч освіти і науки, дослідник історії Румунії, міжнародного робітничого руху, зовнішньої політики країн Південно-Східної Європи, доктор історичних наук, професор.

Біографія

У 1940—1941 рр. навчався у Боянській середній школі. У 1941—1944 рр.працював різноробом та допомагав у господарстві батькам.

Після звільнення Чернівецької області у 1944 році працював у Боянськії сільській раді помічником секретаря, а потім секретарем. З березня 1946 р. працював вчителем Боянської середньої школи.

1949—1953 рр.навчався на історичному факультеті Чернівецького університету. Одночасно 1949—1953 на комсомольській роботі: брав участь у освоєнні цілинних земель Кустанайської області, куди їздив з молоддю, у будівництві шахти «Чернівецька комсомольська» у Свердловському районі Луганської області та в інших важливих суспільних і господарських заходах.

З 1957 р. по 1961 р. вчився в аспірантурі при Академії суспільних наук при ЦК КПРС у м. Москва, де підготував та захистив кандидатську дисертацію «Економічне, політичне й ідеологічне співробітництво Румунії з соціалістичними країнами».

1945—1956 рр., 1957—1967 рр. — на партійній роботі. З березня 1967 р. працював у Чернівецькому державному університеті на посаді проректора по заочному та вечірньому навчанню, а у 1974—1992 рр. — проректором з навчальної роботи. Роботу проректора суміщав з викладанням на кафедрі нової та новітньої історії історичного факультету.

1987 р. в Інституті історії АН УРСР захистив докторську дисертацію «Робітничий рух у Румунії в роки світової економічної кризи 1929—1933 рр.», отримав вчене звання професора. Ляховичем Миколою Васильовичем було написано 3 монографії і близько 170 наукових і політичних статей з питань робітничого і профспілкового руху Румунії у 20—40 рр. XX ст., економічних і політичних взаємовідносин Румунії і Радянського Союзу та ін. Підготував 7 кандидатів наук.

Обирався депутатом обласної і міської Рад народних депутатів, брав участь у суспільній роботі. Протягом 8 років був головою Чернівецького обласного правління товариства пам'ятників історії і культури. Протягом 22 років — головою обласного відділення товариства радянсько-румунської дружби. Обирався заступником голови і членом президії республіканського і членом правління всесоюзного товариства радянсько-румунської дружби. Працював позаштатним лектором товариства «Знання», брав участь у підготовці окремих документів з питань радянсько-румунських відносин і історії Буковини і у проведенні інших важливих політичних заходів в області.

Відзнаки і нагороди

За 47 років праці був нагороджений орденами і медалями, почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Указом Президента України № 3/97-рп від 14 лютого 1996 р. Ляховичу Миколі Васильовичу призначено державну стипендію як видатному діячу науки та освіти.

Публікації Миколи Ляховича

• На подъеме.— М., 1957
• Социалистический интернационализм —незыблемая основа взаимоотношений между социалистическими странами.–— Фрунзе, 1961
• Экономическая ситуация в Румынии в годы мирового экономического кризиса 1929—1933.— М., 1978
• Борьба железнодорожников и нефтяников Румынии в феврале 1933 г.— М., 1983
• Против наступления капитала и реакции: Революционная борьба пролетариата Румынии в годы мирового экономического кризиса 1929—1933 г.— Львів, 1987