Перейти до вмісту

Ляшко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ляшко Микола Миколайович
Народився7 (19) листопада 1884 або 19 листопада 1884(1884-11-19)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лебедин, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 серпня 1953(1953-08-26)[1] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрроман Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Микола Миколайович Ляшќо (справжнє прізвище — Лященко; 18841953) — російський радянський прозаїк українського походження, член ВКП(б) з 1928 року.

Народження та початок трудового життя

[ред. | ред. код]

Народився 7 (19 листопада) 1884 року в Лебедині (тепер Сумська область). Батько був солдатом, мати — селянкою. В 11 років почав трудове життя у Харкові хлопчиком у кав'ярні та учнем на кондитерській фабриці. У 1899 році став учнем токаря, працював на заводах Харкова, Миколаєва, Севастополя, Ростова-на-Дону. З 1901 року брав участь у робітничому русі.

У 1903 році його було вислано в Олонецьку губернію як соціал-демократа. У 1908—1911 роках відбував заслання у Вологодській губернії, а в 1914 році він засуджений до року ув'язнення у фортеці за видання журналу «Вогні».

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Перші літературні публікації відносяться до 1905 року. У 1918—1919 роках був пов'язаний з Пролеткультом, а в 1920 році він увійшов до групи «Кузня», де вважався самим обдарованим прозаїком. Найбільшу популярність мала його повість «Доменна піч» на тему відновлення промисловості після Громадянської війни.

Смерть

[ред. | ред. код]

М. М. Ляшко помер 26 серпня 1953 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 4).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Літературні твори

[ред. | ред. код]
  • Леснушка (сказка). 1914—1923
  • Рассказы. В 2-х кн., 1922-23
  • Железная тишина, 1922
  • Крепнущие крылья, 1922
  • Марьина родина. 1926
  • С отарой, 1927
  • Сказки, 1930
  • Сладкая каторга, 1934—1936 (автобіографічний роман)
  • Камень у моря, 1939
  • Микола з Лебедина, 1951 (автобіографічна повість про дитинство)

Видання

[ред. | ред. код]
  • Зібрання творів. В 6-ти тт., 1926—1927
  • Твори. В 3-х тт., 1955

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 493–494. — ISBN 5-94848-262-6