Перейти до вмісту

Лєпилов Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лєпилов Олександр Павлович
Народився20 березня 1895(1895-03-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Костромський повітd, Костромська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 травня 1953(1953-05-14)[1][2] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовий інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВійськовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург) і Російський економічний університет імені Плеханова Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникГромадянська війна в Росії Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-майор Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Леніна
Сталінська премія

Лєпилов Олександр Павлович (20 березня 1895(1895-03-20) Редагувати інформацію у Вікіданих, Костромський повітd, Костромська губернія Редагувати інформацію у Вікіданих — 14 травня 1953(1953-05-14) Редагувати інформацію у Вікіданих, Москва Редагувати інформацію у Вікіданих) — начальник Управління особливого будівництва (Особстроя) НКВС СРСР, генерал-майор (1943). Почесний громадянин міста Дубни (1997). Лауреат Сталінської премії 1-го ступеня.

Партстаж з 1926 р., чекстаж з 1939 р., освіта — вища (Московський інститут народного господарства імені Плеханова в 1925 р.)

У 1926 очолив будівництво Московського електрозаводу. З грудня 1929 керівник групи проектування заводу «Форд». З жовтня 1930 заступник завідувача будівельним відділом Мособлвиконкому. З грудня 1931 керуючий трестом «Мосшлакобетон», з січня 1933 директор Московського кераміко-плиткового заводу, з травня 1938 керуючий трестом обробно-будівельних матеріалів. З червня 1939 заступник народного комісара будівельних матеріалів РРФСР.

Дати біографії

[ред. | ред. код]
  • з 22 вересня 1939 — заст. начальника ГУЛАГу НКВС СРСР;
  • з 19 серпня 1940 — начальник Управління особливого будівництва і заст. начальника ГУЛАГу НКВС СРСР;
  • з 26 лютого 1941 — начальник Управління таборів НКВС по будівництву Куйбишевських заводів;
  • з 20 грудня 1945 — начальник УВТК і заст. начальника ГУЛАГу НКВС — МВС СРСР;
  • з 20 серпня 1946 — начальник ВТТ та будівництва № 833 МВС (м. Кімри Калінінської області).

З 1946 в районі села Ново-іваньково керував будівництвом синхроциклотрона і селища вчених та фахівців гідротехнічної лабораторії АН СРСР, а також Об'єднаного інституту ядерних досліджень. Загинув в автокатастрофі в 1953 на трасі Москва - Дубни, похований на Новодівичому цвинтарі.

Спецзвання

[ред. | ред. код]
  • з 22 квітня 1940 — старший майор гб;
  • з 23 лютого 1943 — генерал-майор інженерно-технічної служби

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Леніна (28 березня 1942, за будівництво оборонних заводів);
  • орден Леніна (29 квітня 1943, за будівництво авіазаводів);
  • орден Леніна (22 лютого 1946, за будівництво заводу № 443 Наркомату нафтової промисловості СРСР).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б http://generals.dk/general/Lepilov/Aleksandr_Pavlovich/Soviet_Union.html
  2. а б Кто руководил НКВД. 1934-1941