Перейти до вмісту

Лєсна Наталя Совєтівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лєсна Наталя Совєтівна
Народилася19 липня 1951(1951-07-19) (73 роки)
Харків, СРСР
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьнауковиця
Alma materХарківський національний університет радіоелектроніки
Галузьінтелектуальний аналіз даних
Посадапрофесор кафедри програмної інженерії
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат технічних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Лєсна Наталя Совєтівна (19 липня 1951(19510719), Харків, СРСР) — український фахівець у галузі інтелектуального аналізу даних, академік Академії наук прикладної радіоелектроніки, кандидат технічних наук, професор.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1973 році закінчила Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Електронні прилади».

У 1980 році закінчила аспірантуру Московського інституту сталі і сплавів, захистивши у 1981 році дисертацію і отримавши науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Автоматизовані системи переробки інформації та управління в чорній металургії».

Упродовж 1981–2003 років пройшла шлях асистента, старшого викладача на кафедрі обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки, звідки була переведена на кафедру програмного забезпечення ЕОМ, де обіймала посади доцента і професора. Водночас протягом 1995–1999 рр. була заступником декана з навчально-методичної роботи факультету комп’ютерних наук, а з 1999 по 2003 рік — начальником навчально-методичного управління університету. У 1990 році присвоєно вчене звання доцента кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин, а у 2006 році - професора цієї ж кафедри.

У 1999 році Наталя Совєтівна Лєсна стала членом вченої ради університету, в 2004 — головою секції «Проблеми та нові технології освіти, виховання і гуманізації навчання» науково-методичної ради університету, а у 2005 р. - увійшла до фахової комісії з науково-методичного забезпечення при Координаційній раді МОН України з питань дистанційної освіти.

У 2003 році призначена проректором із навчально-методичної роботи, а у 2004 році — проректором із науково-педагогічної роботи. З вересня 2013 по лютий 2014 року та з серпня 2015 по листопад 2015 року виконувала обов’язки ректора ХНУРЕ.

У 2016 році отримала вчене звання професора кафедри програмної інженерії ХНУРЕ.

Протягом 1999–2001 рр. брала участь у міжнародному проекті «Розробка нової схеми дипломування магістрантів» за програмою Європейської комісії «TEMPUS». У 2007–2008 навчальному році була координатором міжнародного проекту «Новітня інформаційна технологія забезпечення прозорості акредитації університетів», а в 2011 році призначена координатором міжнародного проекту «Національна система забезпечення якості і взаємної довіри в системі вищої освіти» програми Європейської комісії «TEMPUS».

Напрямок наукової діяльності – інтелектуальний аналіз даних. Має понад 120 друкованих праць, із яких 80 наукового та 40 навчально-методичного характеру. Є автором навчальних посібників «Дослідження ймовірних процесів із використання пакетів прикладних програм» (1999), «Багатовимірний аналіз статистичних даних» (2004), «Здійснення процедур акредитації, ліцензування та рейтингування вищих навчальних закладів України з використанням онтологічного підходу» (2008). Підготувала шістьох кандидатів технічних наук.

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]