Ліам Баклі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ліам Баклі
Особисті дані
Повне ім'я Ліам Баклі
Народження 14 квітня 1960(1960-04-14) (64 роки)
  Дублін, Ірландія
Громадянство Ірландія Ірландія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978—1979 Ірландія «Шелбурн» 32 (8)
1979—1981 Ірландія «Шемрок Роверс» 52 (20)
1981 Канада «Ванкувер Вайткепс» 8 (2)
1981—1984 Ірландія «Шемрок Роверс» 74 (46)
1984—1986 Бельгія «Варегем» 25 (5)
1986—1987 Іспанія «Расінг» (С) 35 (5)
1987—1989 Швейцарія «Монтре-Спортс» ? (5)
1989—1992 Ірландія «Шемрок Роверс» 13 (1)
1992—1997 Ірландія «Сент-Патрікс Атлетік» 55 (11)
1997 Ірландія «Слайго Роверз» 5 (0)
1997—1998 Ірландія «Атлон Таун» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1979—1984
1981
1984 		Ірландія Ліг оф Ірланд XI
Ірландія Ірландія (U-21)
Ірландія Ірландія 		4 (0)
1 (0)
2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1997—1998
1998—1999
2000—2002
2002—2004
2008—2010
2012—2018
2019—н.ч. 		Ірландія «Атлон Таун»
Ірландія «Сент-Патрікс Атлетік»
Ірландія «Атлон Таун»
Ірландія «Шемрок Роверс»
Ірландія «Спортінг Фінгал»
Ірландія «Сент-Патрікс Атлетік»
Ірландія «Слайго Роверз»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ліам Баклі (англ. Liam Buckley; нар. 14 квітня 1960, Дублін, Ірландія) — колишній ірландський футболіст. Зіграв 2 поєдинки у футболці національної збірної Ірландії. Станом на березень 2021 року очолював клуб Прем'єр-ліги Ірландії «Слайго Роверз»[1].

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Розпочав кар'єру в Ірландії в «Шелбурні», а в 1979 році підписав контракт з «Шемрок Роверс». 21 жовтня 1979 року відзначився дебютним голом за «Обручі» проти свого колишнього клубу на Мілтауні, і в цьому ж сезоні забив ще сім м'ячів у лізі.

30 квітня 1980 року представляв Лігу Ірландії XI проти Аргентини на стадіоні «Рівер Плейт», де Дієго Марадона відзначився єдиним голом (1:0).

У 1981 році Баклі виступав за молодіжну збірну Ірландії.

У сезоні 1981/82 років виступав за «Ванкувер Вайткепс», після чого повернувся у «Шемрок Роверс», у футболці якого став найкращим бомбардиром (21 гол) та побував на перегляді в «Ганновері 96». Хоча наступний сезон став для Ліама невдалим, все ж став найкращим бомбардиром на «Міллтауні» та отримав запрошення від «Сент-Патрікс Атлетік» у товариському матчі проти «Манчестер Юнайтед».

У квітні 1983 року виступав за молодіжну команду Ліги Ірландії XI проти колег Італійської ліги, у футболці якої входили Роберто Манчіні та Джанлука Віаллі.

Сезон 1983/84 років закінчився тріумфом, коли «Роверс» виграв свій перший за двадцять років титул національного чемпіону. Баклі відзначився 13 голами в чемпіонаті, перш ніж 26 лютого зламав ключицю в поєдинку проти «Вотерфорда» на Мілтауні. Однак, він повернувся на поле менш ніж через шість тижнів, щоб забити переможний м'яч у повторному півфінальному матчі проти «Шелбурна».

Зіграв 5 матчів в єврокубках за «Обручів».

Баклі не випустили на матч проти збірної Польщі і в липні перейшов до бельгійського клубу «Варегема» (4451). Виступаючи за бельгійський клуб зіграв свій другий матч за збірну, проти Мексики. Разом з «Варегемом» дійшов до півфіналу Кубку УЄФА 1985/86. Провів 25 матчів у чемпіонаті, забив п’ять м'ячів.

Напередодні старту сезону 1986/87 років відправився в оренду до «Расінга» (Сантандер), а 30 серпня дебютував на Камп Ноу. Цю гру він з радістю згадує: «Гері Лінекер і Марк Г'юз дебютували за «Барселону», а я дебютував за Сантандер. Там було близько дев'яносто тисяч натовпу, й атмосфера була надзвичайною, і хоча вони нас перемогли з рахунком 2:0, я думаю, що цей випадок є головним моїм фактом». Згодом перейшов до ФК «Шемрок Роверс» (листопад 1987–89), де провів два сезони.

Повернувся на батьківщину й знову став гравцем «Роверс» у 1989 році, але травми не дозволили йому стати стабільним гравцем основи. У своєму останньому сезоні у складі «Обручів» у 1991–92 роках відзначився одним голом в 11-ти матчах.

Потім перейшов у «Сент-Патрікс Атлетік», де виграв Лігу 1996 року як помічник головного тренера. Після десяти років на Ричмонд парк менеджер Браян Керр у грудні 1996 року залишив «Сент-Патрікс» та перейшов на посаду технічного директора Футбольної асоціації Ірландії. Баклі не запропонували роботу головногно тренера «атлетіка», й він залишив клуб у лютому 1997 року, щоб перейти у «Слайго Роверз» до завершення вище вказаного сезону, а згодом став граючим головним тренером «Атлон Таун».

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У своєму дебютному сезоні у статусі граючого головного тренера «Атлон Таун» разом з командою дійшов до півфіналу Кубку Ірландії.

Після виходу «Сент-Патрікс» до Ліги 1998 року Пет Долан пішов з займаної посади по завершенні одного матчу сезону 1998/99 років, натомість Ліама призначили новим головним тренером команди. «Атлетік» захистив титул чемпіона, але дві розгромні поразки в Єврокубках, які супроводжувалися посередньою формою у національних змаганнях, призвели до звільнення Баклі в грудні 1999 року[2].

Після цього знову тренував «Атлон», а в квітні 2002 року призначений головним тренером «Шемрок Роверс»[3].

У своєму першому сезоні на тренерському містку «Роверс» привів команду до фіналу Кубку Ірландії та 3-го місця в національному чемпіонаті, таким чином забезпечивши єврокубки, але «Шемрок» знову поступився в Кубку УЄФА, цього разу «Юргордену».

Легендарні перемоги над «Одрою» (Водзіслав-Шльонський) зробили «Роверс» першою ірландською командою, яка виграла в єврокубках вдома та в гостях з 1982 року, коли сам Ліам грав і забивав «Фраму» (Рейк'явік)[4].

Однак після матчів Кубку Інтертото форма «Роверс» тривожно впала й він фінішував у чемпіонаті на сьомому місці. У сезоні 2004 року практично нова команда «Роверс» знову виступала невдало, й у вересні 2004 року Баклі знову звільнили з займаної посади[5].

У 2008 році Баклі очолив новостворений «Спортінг Фінгал», який отримав ліцензію на участь у Першому дивізіоні Ліги Ірландії. Під керівництвом досвідченого тренера вони зайняли пристойне 3-тє місце у своєму першому сезоні у дорослому футболі. У наступному сезоні 2009 року Баклі привів «Фінгал» до підвищення в класі через плей-оф[6], а завершив чудовий сезон здобуттям кубку Ірландії[7].

У січні 2010 року удостоєний нагороди SWAI як особистість року.

2 грудня 2011 року Баклі призначили головним тренером команди «Сент-Патрікс Атлетік» на сезон 2012 року[8]. У своєму першому сезоні в клубі, команда демонструвала найкращий футбол в історії клубу. Він вивів святих на 3-тє місце в Лізі Ірландії (команда відстала лише на 6 очок від переможця чемпіонату), фіналу кубку Ірландії та подолати два раунди в Лізі Європи УЄФА, щоб пройти до третього кваліфікаційного раунду (вибитий німецьким клубом «Ганновер 96»).

У вересні 2018 року Ліам Баклі подав у відставку з посади головного тренера «Сент-Патрікс Атлетік» після поразки (1:3) від «Богеміан».

У жовтні 2018 року зайняв посаду головного тренера «Слайго Роверз».

Досягнення як головного тренера по клубах та періодах перебування
Команда З По Досягнення
Іг В Н П ЗМ ПМ РМ % перемог
«Атлон Таун» 1997 1998 0 0 0 0 0 0 +0 !—
«Сент-Патрікс Атлетік» 1998 грудень 1999 0 0 0 0 0 0 +0 !—
«Атлон Таун» 2000 2002 0 0 0 0 0 0 +0 !—
«Шемрок Роверс» 25 квітня 2002 7 вересня 2004 0 0 0 0 0 0 +0 !—
«Спортінг Фінгал» січня 2008 9 лютого 2011 133 70 36 27 169 110 +59 52,63
«Сент-Патрікс Атлетік» 2 грудня 2011 25 вересня 2018 319 160 60 99 511 355 +156 50,16
«Слайго Роверз» 26 жовтня 2018 Теп. час 34 11 11 12 50 44 +6 32,35

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Шемрок Роверс»
  • Ірландія Ліга Ірландії
    • Чемпіон (1): 1983/84
  • Ірландія Лейнстер Сеньйор Кап
    • Володар (1): 1982
  • Ірландія Кубок міста Дубліна
    • Володар (1): 1983/84
  • Найкращий гравець сезону в «Шемрок Роверс» (2): 1981/82, 1982/83
«Сент-Патрікс Атлетік»
  • Ірландія Ліга Ірландії
    • Чемпіон (1): 1995/96

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Сент-Патрікс Атлетік»
  • Ірландія Лейнстер Сеньйор Кап
    • Володар (1): 2014
  • Ірландія Персона року за версією SWAI (1): 2013
  • Ірландія Найкращий тренер місяця за версією Phillips Sports (1): жовтень 2013
«Спортінг Фінгал»
  • Ірландія Персона року за версією SWAI (1): 2009

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bit O'Red boss Liam Buckley can celebrate goals and victory, but not performance. rte.ie. RTÉ Sport. 27 березня 2021. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  2. ↑ St. Pat's sack Buckley and Tracey managerial team. RTÉ. 31 грудня 1999. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 7 березня 2009.
  3. ↑ Buckley named as Shamrock Rovers manager. The Irish Times. 4 квітня 2002. Процитовано 7 березня 2009.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Rovers European Record 1957-Date. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  5. ↑ Buckley and Rovers part company. RTÉ. 7 вересня 2004. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 7 березня 2009.
  6. ↑ Bray Wanderers 2–2 Sporting Fingal. RTÉ Sport. 16 листопада 2009. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
  7. ↑ O'Neill dreams come to a head. The Herald. 23 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
  8. ↑ Saints Appoint New Manager. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 17 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліам_Баклі&oldid=42394378