Перейти до вмісту

Ліберальний альянс (Данія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ліберальний союз

Liberal Alliance
Країна Данія
Голова партіїАндерс Самуельсен
Дата заснування7 травня 2007
Штаб-квартираNybrogade 10, 3.sal
DK-1203 København K
ІдеологіяЛібералізм
Лібертаріанство
Класичний лібералізм
М'який євроскептицизм
Молодіжна організаціяLiberal Alliance Youthd
Кількість членів 6600
Офіційний сайтliberalalliance.dk

Ліберальний альянс (дан. Liberal Alliance) — ліберальна[1][2][3] та лібертаріанська[4][5] політична партія в Данії.

Після загальних виборів 2015 року партія має 13 місць у Фолькетинзі. Партія є складовою частиною правоцентристського блоку в данській політиці[5][6]. З листопада 2016 року вона була частиною трипартійного коаліційного уряду з Ліберальною партією (Венстре) та Консервативною народною партією.

Історія

[ред. | ред. код]

Партія була заснована 7 травня 2007 року депутатом Насером ​​Хадером, депутатом від Соціал-ліберальної партії Андерсом Самуельсеном та членом Консервативної народної партії Гітте Цегбергом[3][7]. Спочатку партія отримала назву Новий Альянс. Вона підтримала уряд Ліберальної партії та Консервативної народної партії[3].

30 серпня 2007 року партія представила політичну програму[8]. Деякі з пунктів у цій програмі включали: більш тривале відвідування школи, безкоштовне харчування та домашня допомога; європейський план Маршалла на Близький Схід; збільшення іноземної допомоги до 1 % ВВП; посилення уваги до профілактики громадського здоров'я та зниження цін на здорову їжу; і вичерпна реформа, пов'язана з політикою імміграції та притулку[9].

На загальних виборах 2007 року, що відбулися 13 листопада 2007 року, партія отримала 2,8 % голосів, здобувши 5 з 179 місць у парламенті Данії.

На виборах 2009 року партія отримала 0,59 % голосів, залишившись без представництва в Європейському парламенті.

На загальних виборах 15 вересня 2011 року партія має 5,0 % голосів та 9 місць у парламенті.

На європейських виборах 2014 року Ліберальний союз отримав 2,9 % голосів, знову не повернувши жодного члена Європарламенту[10].

У загальних виборах 2015 року, що відбулися 18 червня 2015 року, партія виграла 7,5 % голосів та 13 місць у Фолькетинзі. Наприкінці листопада 2016 року партія увійшла до трипартійного коаліційного уряду разом з Венстре і Консервативною народною партією, третього кабінету Ларса Люкке Расмуссена. Лідер партії Андерс Самуельсен був призначений міністром закордонних справ, а Саймон Еміль Аммітзболл зайняв посаду міністра економіки та внутрішніх справ. Додатковими членами кабінету Ліберального Альянсу є Мерете Ріїсагер (освіта), Метте Бок (культура), Оле Бірк Олесен (транспорт, будівництво та житло), Тіра Франк (з питань людей похилого віку)[11].

Лідери

[ред. | ред. код]

З часу свого створення партія мала двох лідерів:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Thompson, Wayne C. (28 серпня 2013). Nordic, Central, and Southeastern Europe 2013 (англ.). Rowman & Littlefield. ISBN 9781475804898. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  2. Slomp, Hans (30 вересня 2011). Europe, A Political Profile: An American Companion to European Politics (англ.). ABC-CLIO. ISBN 9780313391811. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  3. а б в Bengtsson, Åsa; Hansen, Kasper; Harõarson, Ólafur Þ; Narud, Hanne Marthe; Oscarsson, Henrik (15 листопада 2013). The Nordic Voter: Myths of Exceptionalism (англ.). ECPR Press. ISBN 9781907301506. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  4. Engeli, Isabelle; Green-Pedersen, Christoffer; Larsen, Lars Thorup (29 червня 2012). Morality Politics in Western Europe: Parties, Agendas and Policy Choices (англ.). Palgrave Macmillan. ISBN 9780230309333. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  5. а б Campbell, John L.; Pedersen, Ove K. (27 квітня 2014). The National Origins of Policy Ideas: Knowledge Regimes in the United States, France, Germany, and Denmark (англ.). Princeton University Press. ISBN 9781400850365. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  6. Schuman, Foundation (11 вересня 2012). Schuman Report on Europe: State of the Union 2012 (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9782817803197. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  7. The Copenhagen Post. 25 вересня 2007. Архів оригіналу за 25 вересня 2007. Процитовано 18 березня 2018.
  8. TV 2 Nyhederne - Ekspert: Khader var overbevisende. archive.is. 13 січня 2008. Архів оригіналу за 13 січня 2008. Процитовано 18 березня 2018.
  9. TV 2 Nyhederne. archive.is. 13 січня 2008. Архів оригіналу за 13 січня 2008. Процитовано 18 березня 2018.
  10. Resultater - Hele landet - Europa-Parlamentsvalg søndag 25. maj 2014 - Danmarks Statistik. dst.dk. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 18 березня 2018.
  11. Here is Denmark's new coalition government (англ.). 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 18 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]