Перейти до вмісту

Лівшиць Михайло Самойлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лівшиць Михайло Самойлович
рос. Михаил Самуилович Лившиц
івр. משה ליבשיץ[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Михаил Самуилович Лившиц[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 липня 1917(1917-07-04)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Покотилове, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 березня 2007(2007-03-30)[3] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Беер-Шева, Ізраїль[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР, Ізраїль Ізраїль
Національністьєвреї[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОДУ (1942)[3][4]
Національний університет «Одеська політехніка» (1933)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфункціональний аналіз[3] і теорія операторів[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Бен-Гуріона[5][6]
Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського[7]
ХДУ імені О. М. Горького[8]
Грузинський технічний університет[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1945)
Науковий керівникКрейн Марко Григорович[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиЩербина Володимир Олександрович[9]
Eduard Ruvimovich Tsekanovskiid[9]
Victor Vinnikovd[9]
Lev Aronovich Sakhnovichd[9]
Anatoliy Rutkasd[9]
Vadim Dikarevd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих

Михайло Самойлович Лівшиць (4 липня 1917 — 30 березня 2007) — математик, доктор фізико-математичних наук, професор.

Біографія

[ред. | ред. код]

М. С. Лівшиць народився 4 липня 1917 року у містечку Покотилове Уманського повіту Київської губернії.

В 1938 році закінчив Одеський державний університет.

В 1945 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. В 1947 році присвоєно вчене звання професора.

В 1945—1957 роках викладав в Одеському гідрометеорологічному інституті. Одночасно був професором Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, в якому у 1947—1948 роках завідував кафедрою математики.

В 1957—1962 роках завідував кафедрою вищої математики Харківського гірничого інституту. В 1962—1975 роках працював професором Харківського державного університету, а у 1975—1978 роках — професором Тбіліського інституту сільськогосподарського машинобудування.

В 1978 році емігрував до Ізраїлю, де викладав в університеті Бен-Гуріона.

Помер 30 березня 2007 року в м. Беєр — Шева, Ізраїль.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Є засновником спектральної теорії несамоспряжених та неунітарних операторів, в основу якої було покладено поняття характеристичної функції оператора.

Праці
[ред. | ред. код]
  • Об одном классе линейных операторов в гильбертовом пространстве/ М. С. Лившиц. //Математический сборник. — 1946. — Т. 19 (61). — С. 239—260.
  • К теории изометрических операторов с равными дефектными числами/ М. С. Лившиц.// Доклады Академии Наук СССР. — 1947. — Т. 58. — № 1. — С. 13—17.
  • К теории элементарных делителей неэрмитовых операторов/ М. С. Лившиц.// Доклады Академии Наук  СССР. — 1948. — Т. 60. —  № 1. — С. 17—20.
  • Изометрические операторы с равным и дефектными числами, квази — унитарные операторы/ М. С. Лившиц.// Математический сборник. — 1950. — Т. 26 (68) 2. — С.  247—264.
  • Теорема умножения характеристических матриц — функций/М. С. Лившиц, В. П. Потапов.// Доклады Академии Наук  СССР. — 1950. — Т. 72. — № 4. — С. 625—628 .
  • О спектральном расположении линейных несамосопряженных операторов/ М. С. Лившиц// Математический сборник. — 1954. — Том 34 (76). — № 1. — С. 145—199.
  • Открытые системы как линейные автоматы/ М. С. Лившиц.//Извсетия Академии Наук СССР. Сер. Математика. — 1963. — Том 27. — Вып. 6. — С. 1215—1228.
  • [[https://web.archive.org/web/20190212011951/http://urss.ru/cgi-bin/db.pl?lang=Ru&blang=ru&page=Book&id=16933 Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] Операторы, колебания, волны. Открытые системы./М. С. Лившиц. — М.: Наука, 1966. — 300 с.]
  • О неунитарных представлениях групп/М. С. Лившиц.//Функциональный аналіз и его приложения. — 1969. — Том 3. — Вып. 1. — С. 62 — 70.
  • Теория операторных узлов в гильбертовых пространствах/М. С. Лифшиц, А. А. Янцевич. — Харьков: ХГУ, 1971. — 160 с.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Дубовой В. К., Золотарев В. А., Янцевич А. А., Руткас А. Г. Михаил Самуилович Лившиц (04.07.1917 — 30.03.2007) // Журнал математической  физики, анализа, геометрии. –  2007. — Т. 3. — Вып.4. — С. 490—495.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 64.
  • Наукові школи Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. — Одеса: Фаворит, 2007. — С. 85.
  • Рыжий В. С. Из истории механико-математического факультета Харьковского университета (до 2011 года). — Харьков: ХНУ, 2014. — С. 265—282.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.math.bgu.ac.il/he/people/users/livsic
  2. ↑ https://jmag.ilt.kharkov.ua/jmag/pdf/13/jm13-0417r.pdf
  3. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. ↑ https://books.google.cat/books?id=rfyR_VkY7EIC&pg=PA166 — С. 166.
  5. ↑ а б https://books.google.cat/books?id=pyjyBwAAQBAJ&pg=PA14 — С. 14.
  6. ↑ https://books.google.cat/books?id=0P8ICAAAQBAJ&pg=PR9 — С. ix.
  7. ↑ https://books.google.cat/books?id=pyjyBwAAQBAJ&pg=PA13 — С. 13.
  8. ↑ https://books.google.cat/books?id=pyjyBwAAQBAJ&pg=PA13 — С. 13–14.
  9. ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лівшиць_Михайло_Самойлович&oldid=37495893