Лігатура (медицина)
Лігатура — в хірургії нитка, якою перев'язують кровоносну судину (або інший трубчастий орган[1]) для спинення чи запобігання кровотечі під час операції або яку залишають в рані після операції для забезпечення з'єднання тканин[2].
Матеріалом для лігатури є шовкові, бавовняні, лляні, капронові нитки, кетгут тощо[2]. В сучасній медицині використовують не лише нитки, а і гумові (латексні) матеріали.
Введена в хірургію в І ст н. е. Цельсом[3], але в Середньовіччі ця практика не використовувалася — для припинення кровотечі використовували припікання та перекручення кровоносних судин. Повернено в практику в 1557 році завдяки Амбруазу Паре.
- ↑ Лігатура (у медицині) [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ а б Лігатура [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Лигатура (в медицине) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Лігатура [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене / Червяк П. І. — Київ, Вид. центр «Просвіта», 2012. — С. 527
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |