Перейти до вмісту

Ліда Баарова

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ліда Баарова
чеськ. Lída Baarová
чеськ. Lída Baarová Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніЛюдмила Бабкова, чеськ. Ludmila Babková
Народилася7 вересня 1914(1914-09-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла27 жовтня 2000(2000-10-27)[1][4][…] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Зальцбург, Австрія[1][4][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • хвороба Паркінсона Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ПохованняStrašnice Crematoriumd і Цвинтар Виноградиd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Громадянство Чехія Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьакторка, акторка театру, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
    Alma materПразька консерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльностіз 1931
    У шлюбі зJan Kopeckýd Редагувати інформацію у Вікіданих
    Брати / сестриZorka Janůd Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbID 0044673
    CMNS: [[commons:Category:Lída Baarová|Ліда Баарова
    чеськ. Lída Baarová]]     у Вікісховищі     Редагувати інформацію у Вікіданих

    Ліда Баарова (чеськ. Lída Baarová, справжнє ім'я Людмила Бабкова (чеськ. Ludmila Babková), 14 вересня 1914, Прага — 27 жовтня 2000, Зальцбург) — чеська акторка, зірка передвоєнного німецького кінематографу і коханка Йозефа Геббельса.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Мати Ліди Баарової була театральною акторкою. Акторкою стала і молодша сестра Ліди — Зорка Яну (1921—1946). Ліда Баарова навчалася акторської майстерності у Празькій консерваторії. У 17 років вона вже грала в Чеському національному театрі в Празі і отримала першу роль у кіно. Баарова також записала кілька платівок. Німецькі кінопродюсери побачили в Бааровій екзотичну жінку-вамп і в 1934 Баарова отримала запрошення від кіностудії «UFA» й переїхала до Німеччини.

    Дорога до слави

    [ред. | ред. код]

    У тому ж році в павільйонах кіностудії Ліда Баарова була представлена Адольфові Гітлеру, на якого молода чеська акторка справила незабутнє враження, нагадавши про трагічно загиблу Ангеліку Раубаль. Гітлер кілька разів запрошував Баарову на чаювання в рейхсканцелярію. У 1935 р. Баарова знялася у фільмі «Баркарола», що мав приголомшливий успіх. На зйомках цього фільму вона познайомилася з актором Густавом Фреліхом, з яким її зв'язали надалі близькі стосунки. За «Баркаролою» пішли інші успішні роботи в кіно і театральні ролі. На Баарову звернули увагу і в Голлівуді, але вона відмовилася від семирічного контракту, запропонованого їй у 1937 р. кіностудією «MGM», сумніваючись, що зможе домогтися успіху за океаном. Про це своє рішення вона згодом пошкодувала, зауваживши своєму біографу, що вона могла б бути знаменитою, як Марлен Дітріх. У німецькому кіно Ліда Баарова з її легким іноземним акцентом, що надавав їй закордонності, втілювала образи виключно привабливих жінок, милих і боязких, єдиною мрією життя яких було одружитися з коханим.

    Сусідами Баарової і Фреліха у фешенебельному передмісті Берліна Шваненвердер була ідеальна німецька сім'я Геббельсів. Знайомство з Йозефом Геббельсом після кількох місяців наполегливого ​​залицяння рейхсміністра пропаганди переросло в пристрасний роман, що продовжувався більше року і став надбанням громадськості. Заради Ліди Баарової Геббельс навіть був готовий розлучитися з дружиною. Магда Геббельс всіляко намагалася врятувати сім'ю і, за словами Ліди Баарової, навіть зустрічалася з нею, щоб запропонувати компромісне рішення для ситуації, що склалася, і поділити чоловіка, але не знайшла підтримки у Баарової.

    Зрештою в любовний трикутник на прохання Магди Геббельс втрутився фюрер. Гітлер був хрещеним батьком дітей Геббельса і його симпатії були на боці Магди. Геббельс попросив у Гітлера відставки, щоб, розлучившись з Магдою, виїхати з Лідою за кордон. Гітлер відставку не прийняв і заборонив Геббельсу бачитися з Бааровою. Йозеф Геббельс 15 жовтня 1938 р. здійснив спробу самогубства. Бааровій було заборонено зніматися в кіно, було організоване її справжнє цькування. Фільм 1938 р. «Прусська любовна історія» за участю Ліди Баарової був заборонений до показу і з'явився на екранах Західної Німеччини тільки в 1950 році під назвою «Любовна легенда».

    Ліда Баарова повернулася до Чехословаччини, а в 1941 р. переїхала до Італії, але так і не змогла гідно повернутися в кіно. Після окупації Італії американськими військами Баарова повернулася до Праги, де у неї зав'язалися стосунки зі старим знайомим актором Гансом Альберсом. У квітні 1945 р. по дорозі до Німеччини до Ганса Альберса Ліда Баарова була затримана американцями, відправлена до в'язниці, а потім екстрадована до Чехословаччини.

    Повоєнні роки

    [ред. | ред. код]

    На батьківщині Бааровій загрожував смертний вирок за роботу на нацистів, але на судовому процесі вона змогла довести, що працювала в Німеччині до початку війни і отримала тільки строкове тюремне ув'язнення. Ці судові переслідування дорого обійшлися Бааровій: під час слідства померла її мати, а молодша сестра Зорка Яну вчинила самогубство. У в'язниці Баарову часто відвідував її шанувальник Ян Копецький (чеськ. Jan Kopecky), який зумів домогтися звільнення акторки завдяки родинним зв'язкам у повоєнному уряді Чехословаччини. Баарова і Копецький одружилися в 1949 р., деякий час працювали разом у створеному ними пересувному театрі маріонеток, а пізніше втекли до Австрії. Копецький емігрував звідти до Аргентини, а Ліда Баарова залишилася на лікування в санаторії шведського лікаря Курта Лундвалла (швед. Kurt Lundwall).

    У 1956 р. вона розійшлася з Яном Копецьким, а в 1958 р. одружилася з Лундвалом, з яким щасливо прожила до його смерті в 1980 р. Останні 20 років життя Ліда Баарова провела в забутті і злиднях у Зальцбурзі. Родина холодно ставилася до акторки.

    У 1995 р. Баарова опублікувала свої мемуари «Солодка гіркота мого життя», де розповіла про життя вищих ешелонів влади в нацистській Німеччині і визнала роман з Геббельсом, який заперечувала все своє життя.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    • 1931: Кар'єра Павла Камрді / Kariéra Pavla Camrdy
    • 1934: Чоловік нарозхват / Pán na roztrhání
    • 1934: Спокуса пані Антонії / Pokušení paní Antonie
    • 1934: Гранд отель Невада / Grandhotel Nevada
    • 1935: Баркарола / Barcarole
    • 1935: Лейтенант Боббі, шибайголова / Leutnant Bobby, der Teufelskerl
    • 1935: Один зайвий на борту / Einer zuviel an Bord
    • 1936: Година спокуси / Die Stunde der Versuchung
    • 1936: Зрадники / Verräter
    • 1936: Принцеса комедіантів / Komediantská Princezna
    • 1936: Кравчиня / Svadlenka
    • 1937: Люди на крижині / Lidé na kře
    • 1937: Невинність / Panenství
    • 1937: Патріоти / Patrioten
    • 1937: Летюча миша / Die Fledermaus
    • 1938: Гравець / Der Spieler
    • 1938: Прусська любовна історія / Preußische Liebesgeschichte в роли Элизы Радзивилл
    • 1939: Дівчина в блакитному / Dívka v modrém
    • 1939: Гаряче літо / Ohnivé léto
    • 1940: Тихими ночами / Za tichých nocí
    • 1940: Коханка в масці
    • 1953: Мамині синочки / I Vitelloni (реж. Федеріко Фелліні)

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #121306208 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. ↑ SNAC — 2010.
    3. ↑ Find a Grave — 1996.
    4. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
    5. ↑ Evidence zájmových osob StB
    6. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
    7. ↑ Česká divadelní encyklopedie
    8. ↑ BillionGraves — 2011.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліда_Баарова&oldid=44554559