Лімнологічна катастрофа
| Лімнологічна катастрофа | |
 Лімнологічна катастрофа у Вікісховищі |
Лімнологічна катастрофа — фізичне явище, обов'язковою складовою якого є згубний для людей і тварин викид газу з відкритого водоймища. Лімнологічні катастрофи характеризуються хімічним складом, масою і походженням газів, тривалістю викиду газу, «спусковим механізмом» катастрофи.
Лімнологічна катастрофа відбувається після включення «спускового механізму» катастрофи. Лімнологічна катастрофа може супроводжувати, відбуватися одночасно або в результаті виникнення інших катастроф у водоймі або його околицях. Наприклад, при підводному виверженні вулкана, при проникненні лавових потоків у водойму і при інших катастрофічних подіях. У таких випадках більш потужна за наслідками катастрофа маскує наявність не настільки потужних, в числі яких може бути лімнологічна катастрофа.
Характерний приклад лімнологічної катастрофи представляють катастрофи в Камеруні:
- 15 серпня 1984 р. на озері Монун, при якій загинуло 37 чоловік;
- 21 серпня 1986 р. на озері Ніос, при якій загинуло 1700 осіб.
Умови, необхідні для виникнення лімнологічних катастроф, існують не тільки в озерах Камеруну, але і в інших відкритих водоймах нашої планети, наприклад:
- На озері Ківу (Kivu) у східній Африці;
- В озерах поблизу Мамонтової гори (англ. Mammoth Mountain) у США;
- В озері Масю в Японії;
- В маарі Айфель (Eifel) у Німеччині;
- В озері Павен (Pavin) у Франції.
Умови, необхідні для виникнення лімнологічних катастроф, можуть бути створені витоком діоксиду вуглецю (CO2), закачаного в глибинні геологічні пласти на тривале зберігання. Газ, що надходить у відкриті водойми, може мати магматичне (Ніос і Монун), бІогенне ( Ківу) або техногенне (закачаний на тривале зберігання) походження.
Спусковий механізм лімнологічної катастрофи характеризується складом, розташуванням (поєднанням) складових частин і масообміном. До складу спускового механізму лімнологічних катастроф можуть входити до різних поєднаннях:
- води водойми, що характеризуються великими градієнтами температури, маси та концентрацій розчинених речовин;
- землетрус;
- обвал;
- зсув;
- вітер;
- атмосферні опади;
- підземні геологічні структури.
Масообмін у спусковому механізмі визначається складом, розташуванням складових частин і фізико-хімічними властивостями потоків речовин цих частин. Хоча б один з потоків речовин в обов'язковому порядку містить газоутворюючі компоненти.
Включення спускового механізму лімнологічної катастрофи викликають складові його частини тоді, коли їх характеристики стають критичними.
Блокування «спускового механізму» запобігає лімнологічній катастрофі.
Способом блокування «спускового механізму» може бути:
- укріплення берегів водойми;
- дегазація вод водойми;
- підвищення або зниження рівня вод у водоймі;
- закачування (або відкачування) води та водних розчинів в напірний водоносний горизонт;
- просочування твердого осаду під дном водойми водонепроникними речовинами;
- впровадження в геологічні структури мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких зменшують пористість геологічних структур.
Довготривалі дії щодо запобігання лімнологічної катастрофи повинні супроводжуватися моніторингом стану «спускового механізму» катастрофи.
- Наталья Анатольевна Солодовник, Анатолий Борисович Солодовник, Nyos: Лимнологическая катастрофа (14 августа 2006)(архівна копія)
- Page of the team degassing Lake Nyos [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Lake's silent killer to be disarmed [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Lake Nyos (1986) [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Degassing Lake Nyos
- Cracking the Killer Lakes of Cameroon
- Schmid, Martin; Lorke, Andreas; Wüest, Alfred; Halbwachs, Michel; Tanyileke, Gregory (2003). Development and sensitivity analysis of a model for assessing stratification and safety of Lake Nyos during artificial degassing. Ocean Dynamics. 53 (3): 288. Bibcode:2003OcDyn..53..288S. doi:10.1007/s10236-003-0032-0.
- Lorke, Andreas; Tietze, Klaus; Halbwachs, Michel; Wüest, Alfred (2004). Response of Lake Kivu stratification to lava inflow and climate warming. Limnology and Oceanography. 49 (3): 778—83. doi:10.4319/lo.2004.49.3.0778.
- Lake Monoun [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]