Лінеамент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лінеамент (рос. линеамент, англ. lineament, нім. Lineament n) — регіональний, лінійно орієнтований елемент структури і рельєфу земної кори, довжина якого у багато разів перевищує ширину. Встановлюється за геологічними (ланцюжки інтрузій, складок, розривів, геологічні границі) і фізико-географічними (випрямлені хребти, долини, ланцюжки озер) ознаками, добре вираженими на аерокосмічних знімках. Лінеаменти розглядаються як відображення глибинних розломів у земній корі.

Приклади найбільших лінеаментів[1]: лінеамент Карпінського на південному сході Східноєвропейської платформи і її продовження на Туранській плиті; Транссибірська поперечна дислокація.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Attoh, K.; Brown, L. D. (2008). The Neoproterozoic Trans-Saharan/Trans-Brasiliano shear zones: Suggested Tibetan Analogs. American Geophysical Union. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 30 січня 2011.