Лінчевський Олександр Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Лінчевський
 Матрос
Загальна інформація
Народження16 квітня 1998(1998-04-16)
Матусів
Смерть11 вересня 2019(2019-09-11) (21 рік)
Павлопіль
Військова служба
Роки служби2018-2019
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Морська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Вале́рійович Лінче́вський (16 квітня 1998(19980416) — 11 вересня 2019) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1998 року в селі Матусів (Шполянський район, Черкаська область). Походив з багатодітної родини, був наймолодшою дитиною у батьків. Навчався у матусівській школі № 2[2]. Закінчив Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (у селі Козацьке). Пройшов строкову службу; якийсь час працював на будівництві у Києві.

24 квітня 2018 року підписав контракт із ВМС; матрос, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї бригади.

11 вересня 2019-го загинув перед опівніччю поблизу села Павлопіль під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів, яким терористи прикривали роботу свого снайпера. Внаслідок обстрілу двоє морських піхотинців зазнали кульових поранень у голову та шию, вони померли під час медичної евакуації — Олександр Лінчевський та прапорщик Микола Обуховський — намагався витягти з-під обстрілу Олександра.[3]

Відбулося прощання у Маріуполі, 14 вересня 2019 року похований на Алеї Слави в селі Матусів.

Без Олександра лишились батьки, брат й чотири сестри.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Померли зі зброєю в руках: на Донбасі загинули два захисника України. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  2. Під Волновахою загинув морпіх Олександр Линчевський із Черкащини. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 2 лютого 2020.
  3. Прощання з бійцями, які трагічно загинули під час обстрілу снайперів. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  4. Указ Президента України від 5 листопада року № 804/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]