Лінія Метрополітен
Лінія Метрополітен | |
Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
---|---|
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | London Underground S Stock і London Underground A60 and A62 Stockd |
Названо на честь | Metropolitan Railwayd |
Континент | Європа |
Країна | Велика Британія |
Адміністративна одиниця | Гартфордшир |
Шістнадцятковий триплет кольору | 9B0058 |
Оператор | Transport for London |
Дата офіційного відкриття | 10 січня 1863 |
Ширина колії | європейська колія |
Залізничне депо | Neasden Depotd |
Початкова чи кінцева точка | Чешем, Амершем, Вотфорд, Аксбрідж і Олдґейт |
Довжина або відстань | 67 км |
Файл KML | Template:Attached KML/Metropolitan lined |
Маршрутна карта | Template:Metropolitan line RDTd |
Тип електрифікації | 630 V DC railway electrificationd |
Стан використання | використовується[d] |
Номер залізничної лінії | Metropolitan |
Офіційний сайт | |
Лінія Метрополітен у Вікісховищі |
Лінія Метрополітен (англ. Metropolitan) — лінія Лондонського метрополітену, позначена на схемі фіолетовим кольором. Є першою у світі лінією метрополітену; відкрита 10 січня 1863. Проте найстаріша дистанція лондонського метро між станціями «Фаррінгдон» і «Паддінгтон»[1] наразі не є частиною лінії. Сьогодні ця дільниця обслуговується потягами ліній Гаммерсміт-енд-Сіті, Дистрикт та Кільцевої.[2] Головний хід прокладено між станцією «Олдгейт» в Лондонському Сіті і станцією «Амершам» з відгалуженнями до Аксбріджа, Ветфорда і Чешама. З 34 станцій на лінії лише 9 знаходяться під землею. Лінія є однією з двох, що виходить за межі Великого Лондона та окружної дороги.[3]
З 20 вересня 2012 року всі послуги надаються восьмивагонними поїздами S Stock [4], що були введені в експлуатацію в липні 2010 року замість A Stock 1960-х років [5]. Потяги мають кондиціонери, рекуперативні гальма, які повертають близько 20% енергії в мережу і таким чином зменшують споживання енергії. [6] Завдяки меншій кількості сидячих місць, ніж у старій версії A Stock – 306 порівняно з 448 – вони можуть вмістити 697 стоячих пасажирів проти 597 у A Stock і мають спеціальний простір для інвалідних візків. [7] Мають максимальну швидкість 100 км/год, [8] єдиний тип рухомого складу лондонського метрополітену, який рухається з такою швидкістю, на міжміських дистанціях на північ від Фінчлі-роуд.
Зі сходу на захід
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2008. Процитовано 22 грудня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 22 грудня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 22 грудня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Commissioner's Report (PDF). Board Meeting Documents. paragraph 3.2: Transport for London. 20 вересня 2012. Архів (PDF) оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 27 вересня 2012.
- ↑ Waboso, David (December 2010). Transforming the tube. Modern Railways. London. с. 42—45.
- ↑ Transforming the Tube (PDF). Transport for London. July 2008. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2011. Процитовано 28 травня 2009.
- ↑ *Rolling Stock: A Stock. Transport for London. Процитовано 25 листопада 2012.
- Rolling Stock: S Stock. Transport for London. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2012.
- ↑ Movia metro – London, United Kingdom. Bombardier. Процитовано 27 січня 2011.
- ↑ Rose, Douglas (December 2007) [1980]. The London Underground: A Diagrammatic History (вид. 8th). London: Capital Transport. ISBN 978-1-85414-315-0.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |