Лінії поживних речовин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зовнішні зображення
Лінії життя

Лінії поживних речовин (лінії життя, англ. Lines of nutritives) — строго певне положення необхідних рослинам хімічних елементів, займане ними в періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва. Вони є ламаними лініями, що сполучають у таблиці Д. І. Менделєєва вуглець з калієм і залізом. Хімічні елементи, що перетинаються цією лінією в таблиці, або розташовані поблизу від неї, потрібні для нормального розвитку організмів в набагато більших кількостях, ніж елементи, розташовані у видаленні від цієї лінії і особливо нижче неї.

A. Фрей-Вісслінгом (нім. Frey-Wissling) була зроблена спроба передбачити фізіологічне значення елементів на підставі їх місця в періодичній системі[1]. Автор звертає увагу на те, що усі необхідні рослинам елементи в періодичній системі лежать на зв'язуючих лініях між вуглецем і аргоном, які можуть бути визначені як «лінії поживних речовин». Фрей-Вісслінг вважає, що існує єдине виключення, яке не укладається в «поживні лінії», це — вуглець. На його думку, вуглець і азот є утворювачами цінних сполук, сірка і кисень дають мости між молекулами, натрій, калій, мідь, магній, кальцій і хлор є регуляторамии оводненності.

Аналіз численних даних показує (Алексеенко, 1990[2]), що якщо в оточуючому середовищі, яке живить організми, вміст хімічних елементів, розташованих поблизу лінії життя, буде підвищеним, то це менш небезпечно для організмів, ніж певна недостача цих елементів. Підвищений вміст в місцях існування організмів елементів, розташованих у видаленні від «лінії життя», небезпечніше для цих організмів, ніж знижені концентрації вказаних хімічних елементів.

Таким чином, можна вважати, що величини оптимальних для організмів концентрацій хімічних елементів в місцях існування цих організмів залежать від положення елементів в таблиці Д. І. Менделєєва. Розгляд цієї закономірності дозволяє зробити наступний висновок: геохімічні, а конкретніше — біогеохімічні, особливості геохімічних систем багато в чому визначаються будовою (масою) ядра елементів, складаючих ці системи. При цьому для нормального розвитку біокосних систем поширеність кожного із складових її елементів повинна відповідати певному положенню елементу в таблиці Д. І. Менделєєва, а. отже, і будові атома.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Алексеенко В. А., Алексеенко Л. П. Геохимические барьеры. — М.: Логос, 2003.
  • Алексеенко В. А. Жизнедеятельность и биосфера. — М.: Логос, 2006, 2010.
  • Алексеенко В. А. Эколого-геохимические изменения в биосфере. Развитие, оценка. — М.: Универ. книга, 2006.
  • Алексеенко В. А., Алексеенко А. В. Химические элементы в геохимических системах. Кларки почв селитебных ландшафтов. — Изд-во Южн. федерал. ун-та, 2013. — 388 с.
  • Школьник М. Я. Значение микроэлементов в жизни растений в земледелии. — М.: Изд-во АН СССР, 1950. — 512 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Frey-Wissling A. Die Stoffauscheidung der Hoheren Pflanzen. — Berlin: Springer, 1935.
  2. Алексеенко В. А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. — М.: Недра, 1990.