Лісова красуня (сорт груші)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісова красуня (сорт груші)
Ілюстрація груші сорту 'Марі-Луїз'
(Лісова красуня), 1921 рік
РідГруша (Pyrus)
ВидГруша звичайна
(Pyrus communis)
Сортова групаБере
СортPyrus communis
'Marie Louise'
ПоходженняБельгія Бельгія
СелекціонерШатільйон,
початок XIX століття
CMNS: Лісова красуня у Вікісховищі

Лісова́ красу́ня (синоніми: Марі-Луїз, Александрина) — десертний ранньоосінній сорт груші.

Історія

[ред. | ред. код]
Ботанічна ілюстрація сорту 'Marie Louise' у виданні 1894 року «Aepfel und Birnen. Die wichtigsten deutschen Kernobstsorten» (укр. Яблука та груші. Основні німецькі садові фрукти)

За одними даними цей сорт був випадково виявлений Шатільйоном на початку XIX століття в лісі в околицях Алста в східній Фландрії (Бельгія).[1] За іншими — сорт отриманий посівом садоводом на ім'я Фаріо в Дефтінге (село в Бельгії, у східній Фландрії), де Ван-Монс став його поширювати з 1810 року.[2] Місцевими фламандськими назвами сорту були: Bosch-Peer (Лісова груша), потім — Belle de Flandre (Фландрська красуня) і Belle des Bois (Лісова красуня). Остання назва поширилась в колишній Російській імперії. В 1809 році сорт назвали 'Марі-Луїз' на честь другої дружини Наполеона, ерцгерцогині Австрії Марії-Луїзи.[3] Однак деякі джерела відмічають, що сорт під назвою Марі-Луїз належить помологічо самостійному сорту, що нічого спільного з Лісовою красунею не має.[4] Хоча раніше Левко Платонович Симиренко, вказував, що Лісова красуня (Belle des Bois) і Марі-Луїз (Marie-Louise) це один і той же сорт.

Дерево середньоросле, у молодому віці швидкоросле, з широкопірамідальною кроною, з дещо відвисаючими гілками. Облистянність середня. Урожай розміщується, в основному, на 3-4-річних гілках.

Пагони товсті, прямі або злегка дугоподібні, темно-червоного кольору з нечисленними, середньої величини чечевичками. Бруньки дрібні, з металевим відтінком. Край листа дрібнопильчастий або дрібногородчатий, черешок тонкий і довгий. Квітки дрібні, рожеві. Цвітіння відбувається в середні строки. Квітки стійкі до весняних перепадів температури.

Плоди

[ред. | ред. код]
Ілюстрація груші сорту 'Лісова красуня' у виданні «Атлас плодов», 1906
Груші 'Лісова красуня' у кошику. Україна, Вінницький район

Плоди середнього розміру, тупояйцеподібної форми. Шкірочка тонка, але досить щільна, злегка шорстка, при зніманні плодів зеленувато-жовта, в період дозрівання золотисто-жовта з сірими крапками, іржавими плямами і яскравим красивим рум'янцем на сонячній стороні. Плодоніжка коротка, більш-менш товста, з розтрубом у верхнього кінця, пряма. Воронка дрібна, вузька. Чашечка відкрита. Блюдце дрібне, широке, гладке. Сердцевинка широковеретеноподібна, слабо окреслена дрібними кам'янистими утвореннями. Насінні камери закриті або напівзакриті, подовжені, яйцеподібної форми; вісь порожниста. Насіння велике, загострене, добре розвинене, темно-бурого кольору.

М'якоть жовтувато-біла, ніжна, соковита, масляниста, кисло-солодка, високих смакових якостей. В умовах півдня України сорт містить: цукрів — 8,5 %, титруємих кислот — 0,23 %, сухих речовин — 13,8 %, аскорбінової кислоти — 7,4 мг/100 г, Р-активних катехінів — 35,3 мг/100 г сирої маси.

Знімна зрілість плодів настає 20-30 серпня, лежкість — 15-20 днів. Знімати урожай необхідно днів за 5-10 до повної зрілості, інакше вони швидко перестигають, обсипаються і погано зберігаються. При перезріванні плоди «пухнуть». Споживаються плоди, в основному, у свіжому вигляді, придатні також для приготування компотів.

Вирощування

[ред. | ред. код]

Сорт частково самозаплідний. Найкращими запилювачами є сорти:

Добре росте на дикій лісовій груші і айві.

У пору плодоношення дерева, щеплені на сильнорослих підщепах, вступають на 6-7-й рік, на айві — на 4-5-й рік.

Плодоношення щорічне, хоча в кількісному відношенні коливається по роках. Середня врожайність на півдні України у віці 12-20 років досягає 120—160 ц/га.

До ґрунтових умов сорт невибагливий: добре росте на помірно вологих ґрунтах; непогано виростає на відносно сухих ґрунтах, але особливо добре росте і плодоносить на глибоких поживних пухких ґрунтах. Дерева цього сорту довговічні.

З усіх західно-європейських сортів Лісова красуня є найзимостійкішим сортом. Посухостійкість також висока, але сорт дуже сприйнятливий до парші.

Районування

[ред. | ред. код]

Сорт широко поширений в країнах колишнього СРСР: Україні, Білорусі, Молдові, Литві, Естонії і країнах Середньої Азії. Був районований в Росії на Північному Кавказі і в Нижньому Поволжі.

Переваги сорту

[ред. | ред. код]
  • Високі смакові якості плодів,
  • зимостійкість,
  • висока врожайність дерев,
  • невимогливість до умов зростання.

Недоліки сорту

[ред. | ред. код]
  • Сильна ураженість плодів і листя паршею,
  • обсипальність плодів.

Селекція

[ред. | ред. код]

Лісова красуня широко використовувалася як вихідна форма в селекції, з її участю створено декілька десятків сортів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [Офіційний сайт [[Всеросійський науково-дослідний інститут селекції плодових культур|Всеросійського науково-дослідного інституту селекції плодових культур]]. Сорт груши: Лесная красавица (Александрина, Мари-Луиз) (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2015. Офіційний сайт Всеросійського науково-дослідного інституту селекції плодових культур. Сорт груши: Лесная красавица (Александрина, Мари-Луиз) (рос.)]
  2. Гребницкий А. С. Атлас плодов. — СПб. : Экспедиция заготовления государственных бумаг, 1906. — 674 с.
  3. Marie Louise // St. Anns Allotments (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  4. А. Н. Веньяминов. Сорта плодовых и ягодных культур. — М.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1953

Джерела

[ред. | ред. код]