Лісовий Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лісовий Павло Миколайович
Народився23 вересня 1923(1923-09-23)
Коржівці
Помер20 лютого 1999(1999-02-20) (75 років)
Країна УРСРУкраїна Україна
Діяльністьпедагог
Вчене званнядоктор філологічних наук

Павло́ Микола́йович Лісо́вий (* 23 вересня 1923, Коржівці — † 20 лютого 1999) — український літературознавець, доктор філологічних наук.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Є автором досліджень з історії українського літературного краєзнавства.

Був одним з авторів «Історії української літератури» та путівника «Музеї Вінниччини».

По Пономарьову Петру Петровичу завідував в 1966–1975 роках кафедрою української літератури філологічного факультету Ужгородського університету, по ньому — Микола Панасович Лакиза.

Працював у Вінницькому педагогічному інституті.

Дещо з опублікованого:

  • 1957 — «Духовна зброя: творчість Т. Шевченка в закарпатській комуністичній пресі 20-30-х рр.», «Літературна газета»,
  • 1976 — «Співець дружби народів», «Вінницька правда», рубрика «Т. Шевченко і наші земляки»,
  • 1979 — «Великий Кобзар і Поділля», «Радянське Поділля»,
  • 1984 — «Поділля серце хвилювало», «Радянська освіта», серія «Т. Шевченко в дослідженнях вінницьких науковців, письменників, краєзнавців»,
  • 1984 — «Славетний Кобзар і Поділля», «Комсомольське плем'я».

Джерела

[ред. | ред. код]