Ліс Помірки

Помі́рки — штучна захисна лісосмуга (близько 30 га), створена для захисту території від вітрів та природних факторів. Ліс розташований у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області в Україні.

48°52′12″ пн. ш. 24°38′46″ сх. д. / 48.86999° пн. ш. 24.64617° сх. д. / 48.86999; 24.64617

Історія

Лісосмуга Помірки була створена між XIX та XX століттями. Існує версія, що на її місці існував природний лісовий масив, який в XVIII столітті могли частково інтегрувати до штучних насаджень. Основною метою створення лісосмуги був захист територій від вітрів та природних чинників.

У період між 1910 та 1940 роками ліс розширився на схід і майже досяг села Радча. Однак, після Голодомору та Другої світової війни ліс зазнав вирубувань та зменшення площі через природні та людські фактори.

Походження назви «Помірки» невідоме. Місцеві жителі навколишніх сіл, зокрема Радча, здавна використовують цю назву. Для них ліс відіграє важливу роль як у захисті території, так і в культурному житті громади.

Географія та флора

Ліс Помірки не є густим. Основні породи дерев — берези, але також зустрічаються інші види. У лісі є кілька ставків, походження яких невідоме. З початку 2000-х років природоохоронці займаються відновленням лісу, розширюючи його площу на південь, висаджуючи нові дерева та рослини.

Дістатися до лісу складно: основна дорога з траси Н-10 веде до військової частини, вхід до якої заборонено, тому до лісу можна дійти лише через поля та стежки з села Радча.

Військова частина

У лісі знаходиться колишня військова частина Радянського Союзу, яка функціонувала з 1960-х років. Вона використовувалася для зберігання авіабомб і ракет для військової авіації та ППО Івано-Франківського аеропорту. На території залишилися ангар, чотири будівлі та житловий будинок для працівників. Нині база не функціонує, але її територія охороняється.

Сучасний стан

Нині ліс перебуває під наглядом природоохоронних організацій. Його площа поступово збільшується завдяки висадці нових дерев і чагарників, і він залишається важливою частиною місцевої екосистеми та культурної спадщини.