Літопис природи
Літопис природи — основний науковий документ заповідника, в якому сконцентровані основні результати спостережень за природними процесами і явищами.
Літопис природи — це документ, в якому фіксуються спостереження за динамікою різних природних явищ, а також самостійна програма наукових досліджень, в завдання якої входить не тільки збір і реєстрація фактичних даних, але й аналіз отриманих результатів, з'ясування закономірностей спостережуваних природних процесів і причин, що їх викликають, а також прогнозування їх подальшого розвитку.
Літопис природи складається на основі первинних спостережень, в зборі яких беруть участь не тільки наукові, але й науково-технічні співробітники, а також інспектори з охорони природи, які проводять спостереження за скороченою і спрощеною програмою, а також ті, хто працює тимчасово на його території (співробітники інших науково-дослідних установ, аспіранти, студенти). Літопис акумулює в собі всю інформацію про поточний стан екосистем та їх компонентів.
Основні принципи наукових досліджень у заповідниках — цілорічність, тривалість, безперервність і комплексність робіт, що проводяться на одних і тих же ділянках, не порушених або слабо порушених діяльністю людини. Основоположником Літопису природи — документа, що визначає характер наукової діяльності заповідників — є професор Г. О. Кожевніков. В Україні роботи із Літопису природи проводяться відповідно до «Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків України» (2002) під загальною редакцією Т. Л. Андрієнко. З окремих розділів використовуються методичні рекомендації, що містяться в роботі Л. П. Філонова, Ю. Д. Нухімовської «Летопись природы в заповедниках СССР» (1985).
Нагромаджуваний фактичний матеріал повинен відповідати наступним вимогам: 1) бути достовірним, 2) масовим (виняток можуть становити дані по рідкісних і зникаючих видах), 3) репрезентативним, 4) зберігати багаторічну спадкоємність, тобто спостереження за обраними об'єктами (явищами) повинні проводитися протягом невизначено тривалого часу.
У заповіднику використовують методи збору первинного матеріалу, що не порушують або мінімально порушують природу, але в той же час дозволяють отримати надійні дані. Основна інформація подається головним чином у вигляді фактів, таблиць та коментарів до них. Спостережені явища ілюструють малюнками, картосхемами, графіками. Кожен том Літопису складають у 4-х примірниках.
У розділі наводяться відомості про зміну розмірів і меж території, квартальної мережі заповідника, організації охоронної зони, будівлі та інші об'єкти інфраструктури, деякі інші відомості.
Щорічно описують пробні та облікові площі, ключові ділянки, постійні (тимчасові) маршрути. Наводяться відомості про закладені стаціонари і зміни в їх мережі, дають їх опис та ін.
Тут реєструють як мінімум добре помітні зміни: зсуви, обвали, розвиток ярів тощо Більш детальні і поглиблені дослідження рельєфу не проводяться через відсутність відповідних фахівців.
Глава заповнюється періодично, у міру надходження відповідних матеріалів від сторонніх дослідників, адже в штатах заповідників власний ґрунтознавець, як правило, не передбачається.
Розділ пишуть на основі даних власних метеостанцій. У програму входить облік температури повітря (термінова, мінімальна, максимальна), кількість опадів, що випали, відносна вологість повітря, атмосферні явища, висота сніжного покриву і ступінь покриття околиць снігом, динаміка загальної хмарності і вітрового режиму і т. д., що важливо для складання календаря природи (розділ «Календар природи»), а також аномальні явища. Метеорологічні показники групують так, щоб дати характеристику кожного місяця і кожного його дня. Описують погоду за природними сезонами року.
3.4. Гідрологія
[ред. | ред. код]Тут наводять відомості про динаміку рівня вод (ґрунтових і поверхневих) — природну сезонну, а також зумовлену стихійними явищами або діяльністю людини. Щорічно спостерігають терміни настання елементарних сезонних гідрологічних явищ (перші забереги, перший льодостав, перші ополонки, тривалість періоду вільного від льоду та ін.).
4. Рослинний світ
[ред. | ред. код]У розділі реєструють всі періодичні і неперіодичні зміни, що відбуваються у флорі і рослинності заповідника, а в рік закінчення інвентаризаційних робіт доповідають їх основні результати.
Вказують нові види і нові місця проживання раніше відомих видів, дають інформацію про рідкісні і зникаючі види, в першу чергу включені до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Бернської конвенції.
4.2. Рослинність
[ред. | ред. код]Характеризують сезонну динаміку рослинних угруповань (фенологія, динаміка наростання надземної маси трав'яних угруповань), річну (флуктуації складу і структури, продуктивність надземної частини трав'яних угруповань, продуктивність плодоношення деревних рослин, грибів). Відображають випадки сильного або істотного відхилення від норми в житті окремих видів і угруповань (наприклад, в результаті посух, вітровалів, масового поширення хвороб і пошкодження безхребетними і хребетними тваринами тощо).
Фіксують також незвичайні явища в житті рослин і фітоценозів.
Відображають випадки масового або помітного відхилення від норми в житті окремих видів, особливо домінантів: хвороби, пошкодження тваринами, загибель через стихійні явища тощо
5. Тваринний світ
[ред. | ред. код]5.1. Інвентаризація фауни
[ред. | ред. код]Включає результати поточної інвентаризації тваринного світу.
Кількісний облік тварин — важливий захід, що дозволяє накопичити дані по динаміці чисельності окремих видів різних систематичних груп. Проводитися по окремих групах: ссавцях, птахах, земноводних і гадах, в останні роки — по окремих видах комах.
5.3. Екологічний моніторинг фонових і рідкісних видів тварин
[ред. | ред. код]Відомості, що наводяться в цьому розділі, необхідні для пояснення причин зміни чисельності та прогнозування стану популяцій. Повідомляють про біотопічне розміщення, сезонність харчування, структуру популяції, плодючість і виживання потомства, смертність, сезонність життя, поведінку тварин.
6. Збереження видів рослин і тварин, природних середовищ, внесених до чинних в Україні міжнародних переліків.
[ред. | ред. код]Періодизація річного колообігу природи — інтегруюча частина Літопису природи, яка, вбираючи в себе матеріали попередніх розділів, об'єднує їх таким чином, щоб відобразити характерні біокліматичні риси даного року і його сезонів.
8. Антропогенний вплив
[ред. | ред. код]Вплив антропогенних факторів на природу заповідника та охоронну зону. Викладають відомості щодо прямого і непрямого зовнішнього впливу на природу заповідника, про заповідно-режимні заходи та користування природними ресурсами.
У цьому розділі коротко описують основні результати досліджень по головних напрямках, узагальнюються результати і робиться короткий висновок про основні наукові досягнення. Викладаються результати досліджень за темою Літопису природи і спеціальними науковими темами. Наводиться перелік наукових співробітників, які брали участь у виконанні робіт. Зазначається перелік наукових експедицій, які відвідали заповідну територію, прізвище керівника, терміни і тривалість досліджень. Наводиться список робіт, в яких використані матеріали, отримані на заповідних територіях та ін. відомості.
- Андрієнко ТЛ., Попович С. Ю., Прядко О. І. та ін. Програма Літопису природи для заповідників на національних природних парків. — К., 2002. — 102 с.
- Летопись природы (Карадагского природного заповедника). Том XXV. 2008 год / Под ред. к.б.н. А. Л. Морозовой. — Симферополь: Н. Оріанда, 2010. — 320 с.
- Луговой А. Е. Программы-минимум для Летописи природы заповедников // Тез. докл. регион. семинара «Науч. исследования в заповедниках и принципы разработки регион. программ для заповедников лесной заны Европейской части СССР». — Ужгород, 1990. — С. 60-63.
- Филонов К. П., Нухимовская Ю. Д. Летопись природы в заповедниках СССР. — М.: Наука,1985. — 143 с.