Літяга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Політухові
Період існування: середній олігоцен — сьогодення
Літяга північна (Glaucomys sabrinus)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Триба: Pteromyini
Рід: Літяга (Glaucomys)
Thomas, 1908
Види

Glaucomys volans
Glaucomys sabrinus
Glaucomys oregonensis

Вікісховище: Glaucomys

Літяга, інколи летяга (Glaucomys) — рід гризунів родини вивіркових (Sciuridae), представник підродини політухові (Pteromyinae, за іншими класифікаціями — триби Pteromyini).

Назва

[ред. | ред. код]

Назва Glaucomys у перекладі з латини означає «блакитно-сіра миша (гризун)».

Морфологія, біологія

[ред. | ред. код]
Літяга (G. sabrinus) у стрибку-польоті

Літяги багато в чому схожі на євразійських політух (рід Pteromys) і є їхніми вікаріатами у фауні Північної Америки. Їхні морфологічні особливості мають виразні пристосування до планерного польоту: літяга стрибає з тривалим ширянням або ковзанням у повітрі.

Шерсть пишна, м'яка і шовковиста, проте шкіра не дуже міцна, тому шкірки літяг мають мале господарське значення. Типове житло літяг — різноманітні ліси; практично все життя вони проводять на деревах, лише зрідка спускаючись на землю, тобто є типовими дендрофілами.

Живуть літяги в неволі 10—15 років, тоді як в природі — лише 5 років унаслідок високої смертності від нападів хижаків (змій, єнотів, сов, куниць, ільок, койотів і навіть домашніх кішок).

Види роду Glaucomys

[ред. | ред. код]

У складі роду Glaucomys (Thomas, 1908) розрізняють два види:

(підвиди sabrinus, alpinus, bangsi, californicus, canescens, coloratus, columbiensis, flaviventris, fuliginosus, fuscus, goodwini, gouldi, griseifrons, klamathensis, lascivus, latipes, lucifugus, macrotis, makkovikensis, murinauralis, oregonensis, reductus, stephensi, yukonensis, zaphaeus)
(підвиди volans, chontali, goldmani, guerreroensis, herreranus, madrensis, oaxacensis, querceti, saturatus, texensis, underwoodi).

Ці види добре розрізняються за загальними розмірами тіла і забарвленням хутра на череві. Літяга північна (Glaucomys sabrinus) є більшою, а її черевне хутро темне при основі, хоча білі кінчики волосин хутра роблять забарвлення білим. Літяга південна (Glaucomys volans) є меншою за розмірами тіла, а хутро на череві є повністю білим.

Джерела

[ред. | ред. код]
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літяга