Ліхтарна акула гладенька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліхтарна акула гладенька

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Катраноподібні (Squaliformes)
Родина: Ліхтарні акули (Etmopteridae)
Рід: Ліхтарна акула (Etmopterus)
Вид: Акула велетенська
Etmopterus pusillus
(R. T. Lowe, 1839)

Посилання
Вікісховище: Etmopterus pusillus
Віківиди: Etmopterus pusillus
ITIS: 160660
NCBI: 495852

Ліхтарна акула гладенька (Etmopterus pusillus) — акула з роду Ліхтарна акула родини Ліхтарні акули. Інша назва «вороняча акула».

Загальна довжина досягає 50 см. Голова відносно велика, з подовженим рилом. Очі великі, овальні, здатні світитися в темряві. Є 22-31 зубних рядків у верхній щелепі і 30-53 зубних рядків у нижній щелепі. Зуби верхньої щелепи вузькі, мають з боків крихітні додаткові вершинки. На нижній щелепі зуби утворюють суцільну ріжучу кромку. Зяброві щілини довгі. Струнке тіло здається гладеньким через дрібну луску. На спинних плавцях є колючки. Задній спинний плавець помітно більше переднього. Черевні плавці невеликі та мають кутоподібну форму. Хвостовий плавець короткий і широкий, з добре розвиненою нижньою лопатю і черевною виїмкою біля кінчика верхньої лопаті.

Забарвлення рівномірне темно-коричневе, з невеликою чорною плямою над основою черевних плавників.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється на глибині 250—1000 метрів і більше. Росте доволі помірно. Це донна риба. Живиться дрібною рибою, кальмарами, личинками тварин та ікрою риб.

Статева зрілість у самців настає при довжині 31-39 см, самиць — 38-47 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 10 акуленят.

Середня тривалість життя — 14-17 років. В Японії та Африці є об'єктом промислового вилову.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Поширена в Атлантичному (від Мексиканської затоки до Аргентини; Португалії до ПАР), західній частині Індійського (ПАР, Мозамбік), у західній частині Тихого океанів (Східно-Китайське, Японське море, узбережжя Гаваїв, Австралії, Нової Зеландії).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Compagno, L.J.V., M. Dando and S. Fowler (2005). Sharks of the World. Princeton University Press. p. 105. ISBN 978-0-691-12072-0.