Перейти до вмісту

Лі Бардуґо

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лі Бардуго)
Лі Бардуґо
Leigh Bardugo
Народилася6 квітня 1975(1975-04-06) (49 років)
Єрусалим, Ізраїль
Країна США[1]
Діяльністьдитяча письменниця, письменниця-романістка, письменниця, виконавчий продюсер, журналістка
Сфера роботиЛітература США[2], літературний твір у жанрі фентезі[2], film effectd[2], Q111184436?[2], журналістика[2] і реклама[2]
Alma materЄльський університет
Мова творіванглійська
Роки активності2012—донині
Напрямокпідліткова література
Жанрфентезі
Magnum opusТінь та кістка, Шістка воронів, Королівство Шахраїв, Король шрамів, Ninth Housed, Rule of Wolvesd, Облога та штурм і Руїна та відновлення
Нагороди
Сайт: Офіційний сайт

CMNS: Лі Бардуґо у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Лі Бардуґо (англ. Leigh Bardugo; нар. 6 квітня 1974(19740406), Єрусалим) — американська письменниця, авторка популярного фентезі-всесвіту «Гриша» (Grishaverse), яке включає в себе трилогію «Тінь і кістка», дилогію «Шістка воронів» (або «Кеттердам») і дилогію «Король шрамів». Її романи перекладено 38 мовами світу та видано більше ніж у 50 країнах.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лі Бардуґо народилася в Єрусалимі, Ізраїль, у 1975 році та виросла у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США, де її виховували бабуся і дідусь. Навчалася у Єльському університеті і у 1997 році отримала ступінь з англійської мови[4]. До публікації свого першого роману вона працювала у рекламному бізнесі, займалася копірайтингом та журналістикою, а також візажем та створювала спецефекти. Авторка почала серйозно писати після особистої драми: смерті її батька та важкого розлучення. Ідея її фентезі-всесвіту виникла 2009 році і Бардуґо поставила собі за мету дописати першу книжку до свого 35-річчя[5].

Бардуґо захоплюється книжками Діани Вінн Джонс, Моріса Сендака, Джорджа Мартіна, Джона Ірвінга та Ніла Геймана, але каже, що саме «Дюна» Френка Герберта змінила її життя[6].

У розділі подяки до книжки «Шістка воронів» Бардуґо розповідає, що вона страждає на остеонекроз і іноді їй потрібно використовувати тростину; це стало джерелом натхнення для одного з шести героїв історії, майстерного злодія та боса банди Каза Бреккера, який використовує тростину.

Була вокалісткою гурту «Captain Automatic» з 2006 по 2007 роки[7].

У січні 2022 року Лі Бардуґо одружилася зі своїм партнером, з яким зустрічалася 4 роки[8].

Літературна кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютний роман Бардуґо «Тінь та кістка», перша книга трилогії Гриша, був опублікований у 2012 році у видавництві Macmillan. «Тінь та кістка» була номінована на премію Romantic Times Book Award і на дитячу книжкову премію Південної Кароліни. Роман потрапив на 8 місце в списку бестселерів The New York Times[9] і був обраний для фільму Девідом Хейманом і DreamWorks[10]. Інші книги трилогії, «Облога та штурм» і «Руїна та відновлення», були опубліковані Macmillan у 2013 та 2014 роках відповідно. Бардуго визначає жанр трилогії Гриша як царпанк — фентезі, натхненне Росією початку 19 століття[11].

Дилогія «Шістка воронів» (книжки «Шістка воронів» та «Королівство шахраїв») була опублікована видавництвом Macmillan у 2015 та 2016 роках. Вона розгортається в тому ж всесвіті, що й трилогія Гриша (тому іноді її спільно називають Гришаверс («Grishaverse»)). «Шістка воронів» була названа видатною книгою New York Times і увійшла у список 100 найкращих книгу у жанрі фентезі всіх часів за версією Time[12].

Потім Бардуґо написала першу книгу в серії DC Icons, яка є новелізаціями найбільших супергероїв коміксів DC, її «Wonder Woman: Warbringer» видав Penguin Random House у 2017 році[13].

У 2019 році видавництво Flatiron Books опублікувало перший дорослий роман Бардуґо «Дев'ятий дім». Він отримав нагороду Goodreads Choice Award 2019 за найкращий роман у жанрі фентезі[14].

Бардуго також має нариси та оповідання в збірках-антологіях, таких як Last Night, A Superhero Saved My Life, Slasher Girls and Monster Boys, and Summer Days and Summer Nights[15].

З 2016 по 2021 рік вона займала шосте місце серед найпопулярніших авторів на Goodreads[16].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Всесвіт Гриша

[ред. | ред. код]

Трилогія «Гриша»

Дилогія «Шістка воронів» («Кеттердам»)

Дилогія «Король шрамів»

  • King of Scars (2019) — «Король шрамів»;
  • Rule of Wolves (2021) — «Царство вовків».

Супутні історії

  • The Language of Thorns (2017)
  • The Lives of Saints (2020)
  • Demon in the Wood (2022)

Інші книжки

[ред. | ред. код]
  • Familiar (2024)

Дилогія Алекс Стерн

  • Ninth House (2019) — «Дев'ятий дім» ( видавництво "Vivat")
  • Hell Bent (2023) - "Біснуваний" ( видавництво "Vivat")

Comics

  • Wonder Woman: Warbringer

Нариси

  • «We Are Not Amazons» from Last Night a Superhero Saved My Life anthology (2016)

Короткі історії

  • «The Witch of Duva» (2012)
  • «The Tailor» (2013)
  • «The Too-Clever Fox» (2013)
  • «Little Knife» (2014)
  • The Demon in the Wood: A Darkling Prequel Story" (2015)
  • «Verse Chorus Verse» in Slasher Girls & Monster Boys, edited by April Genevieve Tucholke (2015)
  • «Head, Scales, Tongue, and Tail» in Summer Days and Summer Nights, edited by Stephanie Perkins (2016)
  • «Ayama and the Thorn Wood» (2017)
  • «The Soldier Prince» (2017)
  • «When Water Sang Fire» (2017)

Переклади українською мовою

[ред. | ред. код]

Трилогія «Гриша»

  • Лі Бардуґо (2021). Тінь та кістка. Книга 1. пер. з анг. Єлена Даскал. Харків: КСД. с. 304 стор. ISBN 978-617-12-8873-7. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)[17]
  • Лі Бардуґо (2021). Облога та буря. Книга 2. пер. з анг. Єлена Даскал. Харків: КСД. с. 368 стор. ISBN 978-617-12-9374-8. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із проігнорованими помилками ISBN (посилання)[18]
  • Лі Бардуґо (2023). Руїна та відновлення Книга 3 / пер. з анг. Єлени Даскал. — Х. : «Клуб сімейного дозвілля», 2022. — 352 с. — ISBN 978-617-12-9801-9.

Дилогія «Шістка воронів» (Кеттердам)

Дилогія «Король шрамів»

Дилогія про Алекс Стерн

Екранізації

[ред. | ред. код]

У вересні 2012 року DreamWorks разом з Девідом Гейманом і Джеффрі Кліффордом придбала права на фільм «Тінь і кістка»[20], але цей проект не був реалізований.

У січні 2019 року Netflix замовив восьмисерійний серіал за мотивами серії книг «Тінь і кістка» та «Шістка воронів»[21], який вийшов на екрани у 2021 році під назвою «Тінь та кістка». Бардуґо з'явилася в епізодичній ролі в третьому епізоді серіалу[22].

Другий сезон серіалу вийде 16 березня 2023 року.

У жовтні 2019 року Amazon Studios оголосила про адаптацію книги «Дев'ятий дім». Бардуґо збирається стати виконавчим продюсером проекту разом з Пуя Шахбазян[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  3. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  4. Elist, Jasmine. Leigh Bardugo on bringing her Grisha YA trilogy to a close. Los Angeles Times. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  5. Nast, Condé (25 вересня 2015). Why You Should Be Reading Leigh Bardugo’s Y.A. Novels—Even if You’re an Adult. Vanity Fair (англ.). Процитовано 9 грудня 2022.
  6. Elist, Jasmine. Book Brahmin: Leigh Bardugo, author of Shadow & Bone. shelf-awareness.com. Shelf-awareness. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  7. Pictures of the Moon, by Captain Automatic. Captain Automatic (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  8. Leigh Bardugo в Instagram: "What a good day to elope! A little over four years ago, I went to San Diego for a signing. Fate had something else in store. Here's to love and unexpected magic 🖤✨ 📸 @cedarandpines". Instagram (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
  9. Children’s Chapter Books - Best Sellers - Books - June 24, 2012 - The New York Times. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 грудня 2022.
  10. September 12, Anthony Breznican Updated; EDT, 2012 at 12:46 PM. 'Harry Potter' producer to make 'Shadow and Bone'. EW.com (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  11. TheBookAddictedGirl (20 червня 2013). Shadow and Bone by Leigh Bardugo - why should you read it?. the Guardian (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  12. The 100 Best Fantasy Books of All Time. Time (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  13. March 31, Breanne L. Heldman Updated; EDT, 2016 at 02:13 PM. Wonder Woman, Batman, Superman, and Catwoman get the YA treatment. EW.com (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  14. Announcing the Goodreads Choice Winner in Best Fantasy!. Goodreads. Процитовано 10 грудня 2022.
  15. Nast, Condé (25 вересня 2015). Why You Should Be Reading Leigh Bardugo’s Y.A. Novels—Even if You’re an Adult. Vanity Fair (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  16. Martin, Emily (16 листопада 2021). The 15 Top Authors, Based on Goodreads Stats. BOOK RIOT (амер.). Процитовано 10 грудня 2022.
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. Книга «Король шрамів» – Лі Бардуго. vivat-book.com.ua. Процитовано 28 липня 2022.
  20. Kit, Borys; Kit, Borys (12 лютого 2013). DreamWorks’ ‘Shadow and Bone’ Lands Writer (Exclusive). The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 13 грудня 2022.
  21. Petski, Nellie Andreeva,Denise; Andreeva, Nellie; Petski, Denise (10 січня 2019). Netflix Orders ‘Shadow And Bone’ Series Based On Leigh Bardugo’s Grishaverse Novels From Eric Heisserer & Shawn Levy. Deadline (амер.). Процитовано 13 грудня 2022.
  22. Renfro, Kim. How 'Shadow and Bone' author Leigh Bardugo made sure she didn't get 'locked out' of the Netflix adaptation process — and what it was like to film her cameo. Insider (англ.). Процитовано 13 грудня 2022.
  23. Andreeva, Nellie; Andreeva, Nellie (10 жовтня 2019). Grishaverse Author’s ‘Ninth House’ Novel To Be Developed As TV Series By Amazon Studios. Deadline (англ.). Процитовано 13 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]