Лі Хунчжан
| Лі Хунчжан | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 лютого 1823[1][2] Хефей, Luzhou Fud, Anhuid, Династія Цін |
| Помер | 7 листопада 1901[1][2] (78 років) Пекін, Династія Цін[3] ·гепатит |
| Країна | .svg){kind=small} Династія Цін |
| Місце проживання | Former Residence of Li Hongzhangd |
| Діяльність | дипломат, мандарин, політик, митець |
| Alma mater | Академія Ханлінь |
| Науковий ступінь | цзіньши[d][4] |
| Знання мов | класична китайська і стара мандаринськаd |
| Посада | Намісник Чжилі, Намісник Чжилі, viceroy of Huguangd, Liangguang Governord, xunfu of Jiangsud, Wén huá diàn dàxué shìd, Viceroy of Liangjiangd і Shujishi of Qing dynastyd |
| Військове звання | адмірал і генерал[5] |
| Батько | Li Wen'and |
| Брати, сестри | Li Hanzhangd[6], Li Hezhangd і Li Zhaoqingd |
| У шлюбі з | Zhao Xiaoliand |
| Діти | Li Juoud[7], Li Jingmaid і Li Jingshud |
| Автограф | .svg){kind=small} |
| Нагороди |   |
Лі Хунчжан (кит. трад.: 李鴻章; піньїнь: Lǐ Hóngzhāng; Вейд-Джайлз: Li3 Hung2-chang1, 15 лютого 1823, Хефей, провінція Аньхой, Імперія Цін — 7 листопада 1901, Пекін, Імперія Цін) — один з найвпливовіших і одіозніших сановників Цінської імперії XIX століття.
Вперше відзначився при придушенні повстання тайпінів і був в 1867 призначений намісником провінцій Цзянсу і Аньхой.
У 1868 придушив повстання няньцзюнів, за що був удостоєний жовтої кофти, павичевого пера і звання вихователя спадкоємця престолу.
У 1870 стає намісником столичної провінції Чжилі і осідає в місті Тяньцзінь. Він використовував своє становище, щоб висунутися в число найбагатших людей Китаю: встановив монополію на торгівлю опіумним маком і просував на відповідальні пости своїх родичів.
В останні десятиліття XIX століття вже важко хворий Лі фактично завідував зовнішньою політикою Китаю. Саме він підписав Сімоносекський договір з Японією (1895) і Союзний договір між Російською імперією та Китаєм (1896), внаслідок чого його ім'я стало в китайській історії синонімом принижень епохи нерівних договорів. Згідно мемуарів Еспера Ухтомського, згода Лі підписати договір коштувало російському уряду трьох мільйонів карбованців.
До візиту Лі Хунчжана в Москву був оформлений в китайському стилі Чайний будинок на М'ясницькій. У 1900 він очолював переговори з Альянсом восьми держав щодо реакції на Іхетуаньське повстання. Він же представляв імператрицю Ци Сі при розробці Заключного протоколу.
- ↑ а б в Rawlinson J. L. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ China Biographical Database
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Yat-sen S. Kidnapped in London: Being the Story of my Capture by, Detention at, and Release from the Chinese Legation, London — 1 — London: J. W. Arrowsmith, 1897. — P. 22.
- ↑ Yanping X. Qing Dynasty literary family and marriage Pedigree — 1 — Нанкін: Phoenix Publishing House, 2010. — С. 3. — ISBN 978-7-5506-0061-4
- В. І. Головченко. Лі Хунчжан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Лян Цічао. Чи Хун-чжан або політична історія Китаю за останні 40 років. Переклад з китайського. СПБ. 1905 XV, 346 стор.
- Liu, Kwang-ching. «The Confucian as Patriot and Pragmatist: Li Hung-Chang's Formative Years, 1823—1866.» Harvard Journal of Asiatic Studies 30 (1970): 5-45.
- Samuel C. Chu and Kwang-Ching Liu, Li Hung-Chang and China's Early Modernization. Armonk, New York: M. E. Sharpe, 1994. viii, 308 pp. ISBN 1-56324-242-7.
- Hong Meng: The Germany Visit of Li Hongzhang and Prince Chun. In: Journal of the Society of Chinese Physicists in Germany. Vol. 7, No. 1, 2003 ISSN 1438-5473, S. 33-36.
