М'яке піднебіння
 | |
 Верхні дихальні шляхи, м'яке піднебіння (soft palate) позначене поблизу центру | |
| Деталі | |
|---|---|
| Артерія | висхідна піднебінна артерія, низхідна піднебінна артерія, малі піднебінні артерії |
| Вена | піднебінна вена |
| Нерв | глоткова гілка блукаючого нерва, медіальний крилоподібний нерв, малі піднебінні нерви, язико-глотковий нерв[1] |
| Лімфа | заглоткові лімфатичні вузли |
| Ідентифікатори | |
| Латина | palatum molle |
| MeSH | D010160 |
| TA98 | A05.1.01.104 і A05.2.01.003 |
| TA2 | 2780 |
| FMA | 55021 |
| Анатомічна термінологія | |
М'яке піднебіння (лат. palatum molle) — задня частина піднебіння, складка слизової оболонки, звішується у ссавців над основою язика і відокремлює ротову порожнину від глотки.
Слизова оболонка м'якого піднебіння — дуплікатура слизової порожнини носа, в її товщі розташовані м'язи м'якого піднебіння. Задній відділ представлений вільно звисаючою піднебінною завіскою (velum palatinum), яка закінчується язичком (uvula). Язичок розділяє м'яке піднебіння на дві дугоподібні половини, які у напрямку до бічних стінок зіва поділяються на дві піднебінні дуги (arcus palatini): передню, або піднебінно-язикову (arcus palatoglossus), що прямує до бічного краю язика, і задню, або піднебінно-глоткову (arcus palatopharyngeus), що переходить у слизову оболонку глотки. Між обома дугами лежать піднебінні мигдалики (tonsillae palatinae). Зовні м'яке піднебіння вкрите плоским багатошаровим епітелієм. Іннервація слизової оболонки здійснюється язико-глотковим нервом.
Є п'ять м'язів м'якого піднебіння відіграють важливу роль при ковтанні та диханні.
- Мя'з-натягувач піднебінної завіски (m. tensor veli palatini) — бере участь у ковтанні.
- М'яз-підіймач піднебінної завіски (m. levator veli palatini) — бере участь у ковтанні.
- М'яз язичка (m. uvulae) — підіймає і вкорочує язичок.
- Піднебінно-язиковий м'яз (m. palatoglossus) — бере участь у процесі дихання.
- Піднебінно-глотковий м'яз (m. palatopharyngeus) — бере участь у ковтанні.
Завдяки діяльності м'язів, м'яке піднебіння може, відхиляючись назад і вгору і зближуючись з бічними сторонами глотки, відгороджувати верхню ділянку останньої з задніми носовими отворами від решти глотки (при ковтанні).
Іннервація здійснюється гілками трійчастого і блукаючого нервів.
Кровопостачання забезпечується висхідною піднебінною артерією (гілкою лицевої артерії), низхідною піднебінною артерією (гілкою верхньощелепної артерії).
Венозний відтік відбувається через піднебінну вену (впадає в лицеву вену).
Лімфовідтік відбувається через заглоткові лімфатичні вузли.
 | Цей розділ містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (листопад 2018) |
М'яке піднебіння рухоме, що складається з м'язових волокон, обкладене у слизовій оболонці. Воно несе відповідальність за закриття носових каналів під час акту ковтання, а також для закриття дихальних шляхів. Під час чхання він захищає носовий прохід, відволікаючи частину виділеної речовини до рота.
У людей язичок висить від кінця м'якого піднебіння. Дослідження показують, що язичок практично не бере участь у процесі хропіння. Це було показано через невідповідність результатів операції з видалення язичка. Хропіння більш тісно пов'язане з жирним відкладенням в глотці, збільшенням мигдаликів кільця Пирогова-Вальдеєра або відхиленням від перегородки, торкаючись язичка або кінця м'яке піднебіння викликає сильний рефлекс у більшості людей.
- Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Парахін А. І. Анатомія людини: у 3 т. (видання 3-е) — Вінниця: Нова книга, 2015:
- М'яке небо [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Тверде і м’яке піднебіння. Мигдалини. Будова і функції мигдалин. [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Піднебіння (Palatum) [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.]