Магалі-вусань північний
Магалі-вусань північний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Sporopipes frontalis (Daudin, 1800) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Loxia frontalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мага́лі-вуса́нь північний[2] (Sporopipes frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини ткачикових (Ploceidae). Мешкає в регіоні Сахелю та в Східній Африці.
Довжина птаха становить 11,5—13 см. Забарвлення переважно сіре. Лоб і тім'я чорні, сильно поцятковані білими плямками, потилиця і задня частина шиї рудувато-коричневі, під дзьобом помітні чорні «вуса». Спина попелясто-сіра, нижня частина тіла білувато-сіра. Очі карі, дзьоб роговий, лапи бурувато-сірі. У молодих птахів шия охриста.
Виділяють два підвиди[3]:
- S. f. frontalis (Daudin, 1800) — від Мавританії, Сенегалу і Гамібії до західної Ефіопії та Еритреї;
- S. f. emini Neumann, 1900 — Південний Судан, Уганда, Кенія і Танзанія.
Північні магалі-вусані мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї, Малі, Буркіна-Фасо, Гані, Беніні, Нігері, Нігерії, Камеруні, Чаді, Центральноафриканській Республіці, Судані, Південному Судані, Ефіопії, Еритреї, Кенії, Танзанії і Уганді. Вони живуть в сухих саванах і сухих чагарникових заростях, поблизу людських поселень, на висоті від 400 до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються парами під час сезону розмноження і зграйками від 5 до 20 птахів протягом решти року. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з астрильдами. В деяких районах ведуть частково кочовий спосіб життя.
Північні магалі-вусані живляться переважно насінням, а також комахами, яких шукають на землі, зокрема термітами. Вони є моногамними птахами, причому самиці є домінантними в парі. Гніздо велике, кулеподібне з бічним входом, розміщується на невисокій акації. Іноді північні магалі-вусані утворюють невеликі колонії. На півночі ареалу в кладці 2 яйця, в південних районах 3—4 блідо-сірих, поцяткованих темними плямками яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporopipes frontalis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 28 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 червня 2022.
- Speckle-fronted Weaver — Species text in Weaver Watch.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Ткачикові
- Птахи Мавританії
- Птахи Сенегалу
- Птахи Гамбії
- Птахи Гвінеї
- Птахи Малі
- Птахи Буркіна-Фасо
- Птахи Гани
- Птахи Беніну
- Птахи Нігеру
- Птахи Нігерії
- Птахи Камеруну
- Птахи Чаду
- Птахи Центральноафриканської Республіки
- Птахи Судану
- Птахи Південного Судану
- Птахи Ефіопії
- Птахи Еритреї
- Птахи Кенії
- Птахи Танзанії
- Птахи Уганди
- Птахи, описані 1800
- Таксони, описані Франсуа-Марі Доденом