Магнітна аномалія
Зовнішній вигляд
Магнітна аномалія – відхилення величин елементів земного магнетизму (магнітного схилення,магнітного нахилення тощо) у різних областях земної кулі від так званих нормальних значень, які спостерігалися б за однорідного намагнічення Землі.
Розрізняють такі магнітні аномалії:
- Континентальні (пл. 10-100 тис. км², наприклад, Сх.-Сибірська), очевидно пов’язані з особливостями руху речовини в ядрі Землі;
- Локальні, обумовлені неоднорідністю будови верхніх частин земної кори (часто пов’язані з покладами корисних копалин). Інтенсивні магнітні аномалії зв'язані з покладами залізних, марганцевих руд та порід, багатих на магнетит. Найвідоміші — Курська магнітна аномалія, Кременчуцька магнітна аномалія та ін.
- Регіональні (1-10 тис. км²), викликані особливою будовою земної кори, головним чином кристалічного фундаменту;
- Звичайні (20-40 тис. км2), викликані будовою будівлі або фундаменту споруди;
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Це незавершена стаття з геофізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |