Мадам Дюбаррі (фільм)
Мадам Дюбаррі | |
---|---|
Madame DuBarry | |
Жанр | драма, біографічний |
Режисер | Ернст Любіч |
Продюсер | Пол Девідсон |
Сценарист | Норберт Фальк Ганс Крьолі |
У головних ролях | Пола Неґрі Еміль Яннінгс Гаррі Лідтке |
Оператор | Теодор Спаркул |
Композитор | Вільям Екст |
Кінокомпанія | Projektions-AG Union |
Дистриб'ютор | Universum Film AG |
Тривалість | 85 хв. |
Мова | німий |
Країна | Веймарська республіка |
Рік | 1919 |
Дата виходу | 18 вересня 1919 |
IMDb | ID 0002423 |
Рейтинг | IMDb |
Мадам Дюбаррі у Вікісховищі |
«Мадам Дюбаррі» (нім. Madame DuBarry) — німий німецький історичний фільм 1919 року режисера Ернста Любіча з Полою Неґрі у ролі мадам Дюбаррі та Емілем Яннінгсом у ролі короля Людовика XV.
XVIII століття, Франція часів революції. Ставши всемогутньою фавориткою короля Людовик XV, графиня дю Баррі (Пола Негрі), у минулому учениця модистки, звільняє з в'язниці свого коханця Армана де Фуа (Гаррі Лідтке), якого ув'язнили за вбивство суперника на дуелі, і призначає його королівським охоронцем у палаці. Для Армана його нове становище стає обтяжливим і він замишляє змову, ставлячи шевця Пайє (Александр Екерт) на чолі революційних починань.
Пайє очолює депутацію до палацу в той самий момент, коли король смертельно захворює чорною віспою. Зустрівши шевця на сходах, мадам дю Баррі заарештовує його і ув'язнює в Бастилію. Згодом Арман підіймає народ на штурм сумнозвісного темниці, символізуючої абсолютистську владу. Людовик XV помирає, а його фаворитка, вигнана з палацу, постає перед Революційним трибуналом, який очолює Арман. Він намагається врятувати мадам дю Баррі, але Пайє не дає здійснити цей акт милосердя ‒ він вбиває Армана і засуджує мадам дю Баррі до страти.
Актор/акторка | Роль | |
---|---|---|
Пола Неґрі | • | Жанна / Мадам дю Баррі |
Еміль Яннінгс | • | Людовик XV |
Гаррі Лідтке | • | Арман де Фуа |
Едуард фон Вінтерштайн | • | граф Жан дю Баррі |
Фред Іммлер | • | кардинал Рішельє |
Карл Платен | • | Вільгельм дю Баррі |
Бернгард Ґецке | • | революціонер |
Александр Екерт | • | Пайє |
Пауль Вегенер | • | епізод |
Прем'єра фільму відбуласа в найбільшому берлінському кинотеатрі «УФА-Паласт» 18 вересня 1919 року в день першого його відкриття його для публіки[1].
«Мадам Дюбаррі», був першим німецьким фільмом, призначеним для експорту до США. Його показали у Нью-Йорку 12 грудня 1920 року[2].
- Зигфрид Кракауэр. Глава 10. От бунта к раболепству // От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — С. 129. — 10 000 прим.(рос.)
- * Fred Gehler Madame Dubarry. In Günther Dahlke, Günther Karl (Hrsg.): Deutsche Spielfilme von den Anfängen bis 1933. Ein Filmführer. Henschel Verlag, 2. Auflage, Berlin 1993, S. 34 ff. ISBN 3-89487-009-5
- ↑ З. Кракауер, 1977, с. 54.
- ↑ З. Кракауер, 1977, с. 12.
- Мадам Дюбаррі на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)